Logo Polskiego Radia
Print

Чи реагує Росія на домовленість Польщі та США?

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 21.06.2019 15:59
  • ros.mp3
Експерт: Росія веде себе так, що нам треба діяти заздалегідь
pxhere.com/Public Domain

Гостем нашого ефіру є експерт з питань міжнародної безпеки, професор Білостоцького університету Даніель Боцьковський.

І ми повертаємося до питання безпеки в контексті нещодавніх подій, тобто підписання угоди між президентами США і Польщі щодо зміцнення присутності американських солдатів над Віслою.

Москва висловила стурбованість з приводу розміщення у Польщі нових американських безпілотників. За словами тамтешніх військових – це рішення відображає агресивні інтенції Сполучених Штатів і може призвести до посилення напруженості в регіоні. Американці, у свою чергу, переконують, що розміщення їхніх сил у Польщі абсолютно відповідає зобов’язанням щодо НАТО, і що ці дії оборонного характеру.

Пане професоре, чи на ваш погляд треба очікувати, що Росія від заяв перейде до дій?

Д.Б.: Ні, це стандартна реакція росіян на будь-які дії, що відбуваються на території, яка колись була їхньою зоною впливу. Щоразу росіяни наголошують, що такі дії НАТО загрожують безпеці, і що вони спрямовані проти Росії. Тим часом, фактично, Росія сама поводиться так, що нам треба діяти заздалегідь. Ось прикладом є Грузія, Крим, Східна Україна, дуже сильне військове підкріплення Калінінградської області та всі інші дії Росії точно вказують, що східний фланг НАТО треба зміцнювати особливим чином. Натомість, що стосується американських безпілотників, - вони є у Польщі вже більше року. Ці безпілотні літальні апарати успішно використовуються, працюють, і тут нічого надзвичайного немає. Можливо цих машин буде більше, і на інших засадах, але на мій погляд, росіян більше заболіло американсько-польське порозуміння щодо подальшої диверсифікації постачання енергетичної сировини, зокрема газу.

До газового питання ми зараз повернемося, натомість скажіть, чому Росія постійно піднімає питання угоди з 1997 року наголошуючи, що США нанесли потужний удар по одній із ключових резолюцій основоположного акту НАТО – Росія?

Д.Б.: Бо це єдина річ, яку Росія має і на яку може посилатися. Угода укладена в певній геополітичній конотації дійсно передбачала, що не будуть встановлюватися великі бази, що не будуть розміщуватися засоби масового знищення. Росіяни переконують, що у зоні країн так званого нового НАТО, - йдеться про держави, які вийшли з радянської зони впливу, - не повинно бути абсолютно нічого. Тобто Москва вважає, що їй все дозволено, а на боці НАТО має бути пустеля, і тому кожних наступних солдатів Альянсу сприймає, як загрозу своїм інтересам. Це, в першу чергу, сигнал призначений на внутрішній, російський ринок. Це має показати, що росіяни хочуть миру і всілякими доступними їм засобами вони будуть за цей мир боротися. Натомість треба знати, що це не НАТО проявило агресію, тільки Росія своїми грабіжницькими діями в Грузії та в Україні дає сигнал, що не дозволить НАТО увійти на цю територію.

Від депутатів російського парламенту звучали прямі погрози на адресу Польщі. мовляв, що у випадку, якщо б дійшло до конфлікту, територія Польщі стане чіткою метою дій відплати. Як нам треба сприймати такі погрози?

Д.Б.: Нам їх треба сприймати так, як усі інші погрози. Територія Польщі, як прикордонна територія східного флангу НАТО, завжди буде піддана попереджувальним діям, а можливо й першим ударам. Це нічого нового. Тут ідеться про те, щоб вплинути на громадську думку в Польщі. Це робиться за допомогою різного роду ЗМІ, зокрема «Спутніка», це робиться за допомогою всілякого роду інтернет- ботів, які мають формувати думку громадян в Польщі під російські потреби. Присутність американських солдатів у Польщі, присутність сил НАТО, дає Росії чіткий сигнал, що Північноатлантичний альянс серйозно ставиться до свого східного флангу.

Чи ці дії американців у Польщі можуть впливати на взаємини між Вашингтоном і Москвою?

Д.Б.: Ні, це ще надто мала територія, і надто малі геополітичні інтереси. На американсько-російські взаємовідносини треба дивитися в ширшому контексті. Їхні впливи розподілені по всій території світу. Росіянам може боліти те, що США входять до гри, як країна, котра має енергоресурси і шукає місця, щоб їх продати. Якщо це Європа, силою обставин США повинні витіснити Росію. Це, в свою чергу, впливає на стан російських фінансів. Американо-російська гра йде на південноамериканському континенті (це Венесуела, наприклад), йде в Африці, на Близькому Сході, навколо Ірану та в багатьох інших місцях світу. Тому все те, що відбувається тут у нас, воно скероване на нашу невеличку територію. Між США і Росією постійно триває випробування сили, і ця гра глобального масштабу.

Треба сподіватися поліпшення взаємовідносин між США і Росією?

Д.Б.: Такого не буде, оскільки зараз це не є в інтересі ні США, ні Російської Федерації. Росія потребує солідного ворога, зокрема на те, щоб мобілізувати своє суспільство, своїх громадян, які дедалі негативніше оцінюють дії влади. Підтримка Путіна зменшується, внутрішнє напруження в Росії зростає, тому ворог має бути чітким і сильним. США, своєю чергою, вступаючи в гру з Росією, вступають у гру з Китаєм. Отже, ми маємо справу з економічною війною. Санкції введені проти Росії відіграють вагому роль і вони ефективні. І тут паралельно відбувається послідовна дія заради створення образу США, як вагомого постачальника енергоресурсів. Ще десять років тому Сполучені Штати зосереджувалися на тому, щоб забезпечити території, які їм мають постачати енергоносії. Нині, - це США хочуть експортувати, отже, хочуть мати свою солідну частку. Тому з одного боку існує питання Лівії, Венесуели, Іраку, а з іншого – Росії. Тут не без значення й Туреччина, яка дедалі сильніше виступає проти НАТО, проти США. Анкара мобілізує свої контакти з Москвою, а отже, в ситуації, коли б Росії вдалося перетягнути Туреччину на свій бік, відірвати її від НАТО, Анкара стала б інструментом тиску на випадок якщо б щось пішло не так з другою ниткою газопроводу Північний потік. Отже, усі ці варіації з газопроводом «Турецький потік» тощо були б для Росії корисним варіантом.

Jedynka/Л.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти