Цими днями керівник естонської зовнішньої розвідки в доповіді, опублікованій у польських ЗМІ, попереджав, що виборча кампанія, яка розпочинається в Європейському Союзі, може бути підірвана машиною Кремля. І треба сказати, що це не новина. Новиною було б, якби Росія вирішила не втручатися у виборчі процеси в інших державах.
Сумнівів, що перед травневими виборами росіяни намагатимуться втручатися в європейську та польську політику, не повинно бути. Втім, це підтверджує один з чільних польських експертів, голова Фонду «Безпечний кіберпростір» Каміль Басай. За його словами, росіяни використовують заради цього відкриті і приховані дії:
- Ці явні елементи включають ініціативи комунікаційної підтримки тих середовищ, які з перспективи Кремля є проросійськими. Отже, це партії та організації в Італії, Франції, але також і в Польщі, де є політичні середовища, які з моменту оголошення про участь у виборах, напевно отримали підтримку російських ЗМІ. У Польщі, щоправда, немає зареєстрованої однозначно проросійської партії, натомість є кола, які виражають такі тенденції, і програма яких узгоджується з цілями Кремля. І це є так звана явна частина взаємодії.
Росія також підтримує групи, дії яких у майбутньому парламенті суттєво дестабілізуватимуть його роботу. І це не конче мусять бути проросійські партії, достатньо, що вони будуть виступати проти ЄС, – підкреслює Каміль Басай:
- І ось тут цілей, які міг вибрати Кремль, напевно є значно більше. До цього ще треба додати дії, які з першого погляду не є помітними. Отже, це, наприклад, підтримка зв'язку в соціальних мережах вибраних груп кандидатів, або політичних угруповань, саме у виборчий період.
Експерт вказує, що політики в Польщі, навіть ті чільні, не повністю усвідомлюють загрози російської пропаганди. Такі політики, розмовляючи з кремлівськими ЗМІ, робить переконливими їхні повідомленням:
- Можливо, існує необхідність розробити метод, який дозволить передавати політикам інформацію про те, як агентство «Спутнік» маніпулює повідомленнями. Яким чином проводить кампанії з дезінформації, і як це в контексті довгострокової діяльності впливатиме на суспільство. Справа в тому, що виступаючи в пропагандистських ЗМІ, ці політики роблять вірогідними їхні неправдиві повідомлення. Отже, немає сумніву, що це є один із об’єктів ворожої діяльності щодо Польщі.
Голова Фонду «Безпечний кіберпростір» Каміль Басай наголошує, що фактично не існує причин, для яких росіяни мали б не втручатися у внутрішню політику та суперечки в Польщі, чи в інших країнах:
- У них є апарат, яким вони дестабілізують ситуацію в різних країнах. Дестабілізація не завжди має такий ефектний вигляд, про який часто говорять у ЗМІ, як наприклад, викрадення гакерами чиєїсь кореспонденції, компрометуючих матеріалів тощо. У настільки поляризованому суспільстві, як у Польщі, наприклад, існує дуже добре середовище для проведення підривної діяльності, бо можна впливати, як на одну, так і на другу, третю групи. Можна додавати інформацію, яка розпалюватиме емоції в одних та в інших, а це, згодом, можна використати у масштабніших операціях.
Для реалізації своїх цілей Росія запускає усі доступні їй засоби, увесь державний апарат, тобто це представники держави, міністерств, спецслужб, ЗМІ, є теж спеціально визначені групи, які займаються спеціалізованою інформаційною діяльністю, наприклад, у соцмережах та віртуальній дійсності загалом, - наголошує польський експерт, і додає:
- Відмінність, яка нас розділяє - це правова система, система цінностей західного світу та методологія функціонування російського світу. Часто те, про що ми говоримо, у нас класифікується як свобода слова. І тепер, щоб можна було цьому ефективно протидіяти, нам треба було б обмежити каналам російської пропаганди здатність впливати. Або теж самому впливати на весь цей зміст, якого не можна безпосередньо віднести до російських пропагандистських центрів, але їх визнають проросійськими.
Кремль реалізує свою операцію впливу, використовуючи всі доступні інструменти і спрямовує їх на дестабілізацію ситуації в державі. Це особливо видно на прикладі України напередодні президентських виборів, це видно також і в західних державах, які в травні вибиратимуть новий Європарламент.
Лідія Іванюх