Logo Polskiego Radia
Print

Українська політика управління кордонами

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 31.01.2019 16:00
  • U_0131 POLITYCZNY.mp3
Незабаром Верховна Рада має затвердити закон про попереднє повідомлення бажаючих відвідати Україну.
Науковий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр ЛеоновНауковий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр ЛеоновВільгельм Смоляк/УСПР

З початком російської агресії Росії проти України від Державної прикордонної служби України очікується підвищення рівня захисту і безпеки. Останніми роками ключовими тезами в посиленні контролю на кордонах України стала не лише російська агресія, а й міграційна криза на теренах Євросоюзу. В'їзд громадян Росії на територію України стане ще складнішим. Незабаром Верховна Рада має затвердити закон про попереднє повідомлення бажаючих відвідати Україну

За прогнозами фахівців, запровадження біометричного режиму перетину кордону і попереднього повідомлення про намір відвідати Україну можуть суттєво скоротити кількість росіян, що в'їжджають на територію держави. Громадські активісти визнають необхідність посилення заходів безпеки на тлі російської агресії проти України. Політичні експерти кажуть, що це ускладнює перекидання з ворожого боку організованих гуртів провокаторів. Виконавча директорка громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко стверджує, що посилення прикордонного контролю з Росією жодним чином не суперечить європейським нормам, а навпаки, є виконанням зобов'язань України в межах угоди про асоціацію з Євросоюзом.

– Політика з управління кордонами сьогодні відбувається достатньо успішно не лише за нашою оцінкою, а й за оцінками партнерів з Євросоюзу. Ця політика сьогодні є однією з найуспішніших сфер євроінтеграції. В липні 2017 року Рада нацбезпеки і оборони України (РНБО) ухвалила посилити безпеку. Йшлося про фіксацію біометричних даних на кордоні, мав бути оновлений список країн міграційного ризику із внесенням до цього списку Росії, запровадження системи біометричної ідентифікації і механізм попередньої реєстрації намірів заїзду на територію України, зокрема, для громадян Росії. Станом на перше січня 2019 року були виконані майже всі ці рішення РНБО. Державна прикордонна служба (ДПС) успішно виконала завдання зі збирання біометричних даних на кордоні і обладнала сканерами та іншим обладнанням 157 пунктів. Росію було внесено до списку країн міграційного ризику. Цей список складається зі 70 країн. З них 68 країн, громадяни яких мають отримувати візи для заїзду на територію України. І лише дві країни є безвізовими. Це Росія і Киргизстан. Рішення про запровадження системи біометричної ідентифікації було виконано частково. Лишилося тільки питання з попередньою реєстрацією в'їзду на територію України. Лише в грудні минулого року у Верховній Раді таки з'явився законопроект на виконання рішення РНБО. Його потрібно було би, враховуючи питання безпеки держави і її громадян, розглянути в першу чергу.

2018 року Державна прикордонна служба України відмовила в перетині кордону майже шістьом з половиною тисячам громадян Росії. Як зазначив речник Держприкордонслужби Олег Слободян, це більше, ніж було 2017 року. За його словами, після запровадження нових видів контролю, а також недопущення в державу російських чоловіків віком від 16 до 60 років, що сталося із запровадженням воєнного стану в 10 областях України, росіяни стали не так часто відвідувати державу:

– Впродовж 2018 року понад 650 тисяч іноземців здали свої біометричні дані. Фактів витоку цієї інформації чи доступу до неї сторонніх осіб не було. Понад півмільйона осіб з цих 650 тисяч – це громадяни Росії. Звісно, що в умовах агресії Росії проти України ми на цю категорію звертали підвищену увагу и будемо звертати і далі. Від початку року вже 18 тисяч іноземців здали відбитки пальців і з них понад 11 тисяч – громадяни Росії. Це не є ноу-хау України чи метод приниження людської гідності. Це загальносвітова практика, яка є відповіддю на ті виклики, які існують зараз у світі.

Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін не підтвердив наміри запровадити візовий режим з Росією. Натомість, він заявив, що зараз опрацьовується ідея встановлення з цією державою "біометричного прикордонного режиму". Речник Держприкордонслужби України Олег Слободян запевнив, що в його відомства із цим не буде жодних проблем:

– Зараз в полі нашого зору перебуває понад 800 суден, які є порушниками українського законодавства. Та хай вас не лякає кількість. Багато з цих суден обслуговують порти окупованого Криму. Це, умовно кажучи, анексовані судна. Зараз під охороною в портах України перебувають 15 суден, що порушували законодавство України. По всіх них тривають судові слухання на різній стадії відпрацювання.

Своєю чергою, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов вважає, що фільтрування росіян, які раніше відвідували Україну безперешкодно і по внутрішніх паспортах, дозволило суттєво збільшити рівень безпеки в державі і уникнути провокацій під час отримання автокефалії Православної церкви в Україні:

– Давайте загадаємо 2013 рік, коли і в Харкові, і в Одесі і в деяких інших обласних центрах були зафіксовані російські громадяни, що закликали до протиправних заходів. Росія планувала і про це попереджали українські спецслужби, до отримання Томосу організувати провокації проти Лаври і проти церков. Ми таким чином відсікли значну кількість людей, що могли взяти участь в таких акціях. Це ще й дозволяє Україні переорієнтовуватись на Захід. Останні дані свідчать, що громадяни східного регіону більш активно поїхали на Захід. Для нашого цивілізаційного вибору це дуже важливо.

Леонов вважає запровадження біометричного контролю з Росією замість візового режиму компромісним, але цілком ефективним способом зміцнити безпеку на тлі російської агресії проти України:

– В Росії не дуже популярні біометричні паспорти, які українці не дуже оформляють – за останніми даними, вже 10 мільйонів отримали на руки. Для росіян, які мають українських родичів, це припустима річ, щоби відвідувати Україну. А от для політичних туристів це буде більш складно. Тому це такий компромісний варіант. Інакше могли би початися подання в європейські суди щодо розділу родин. А запровадження біометричного контролю абсолютно відповідає європейським нормам.

Згідно з нинішнім порядком, іноземці що прямують до України мають право відмовитися від добровільної подачі біометричних даних. Але тоді в прикордонників з'являються підстави для додаткової перевірки і тоді значно зростає вірогідність відмови у в'їзді в Україну, стверджують в українській Держприкордонслужбі.

Вільгельм Смоляк

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти