Logo Polskiego Radia
Print

Росія перетворює Азовське море на своє озеро?

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 17.01.2019 17:00
  • OSCE_Azov Sea.mp3
Чи можливе створення спільної місії ООН і ОБСЄ допоможе у стримуванні агресії Росії на Донбасі на на Азові?
NASA [Public domain], via Wikimedia Commons

Головним підсумком візиту 16 січня на Донбас міністра закордонних справ Словаччини Мірослава Лайчака стала пропозиція створити спільну місію ООН і ОБСЄ. Головування Словаччини в Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) може стати проривом у створенні такої місії, яка повинна мати військовий і поліцейський компонент та міжнародну адміністрацію, вважають в Києві.

Згідно з попереднім планом візиту в Україну міністрів закордонних справ Литви Лінаса Линкявічюса, Латвії Едгарса Рінкевичса, Естонії Свена Міксера та Польщі Яцека Чапутовича, вони мали 15 січня відвідати Маріуполь для ознайомлення з актуальною соціальною та економічною ситуацією. Ще однією метою їхнього візиту мало стати вивчення перешкод свободі мореплавства через Керченську протоку до портів Бердянська і Маріуполя. Проте гелікоптер з міністрами, що вилетів до Маріуполя з Дніпра, вже в повітрі розвернувся на зворотній курс. За офіційною інформацією, це сталося через щільний туман в Маріуполі.

Натомість, наступного дня на Донбас прибули міністр закордонних справ України Павло Клімкін та міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак. Напередодні Лайчак запевнив, що Україна буде пріоритетом головування Словаччини в ОБСЄ.

– Україна є одним з наших найбільших пріоритетів. Вона не лише в центрі всіх перемовин і процесів в ОБСЄ, а й в нас є спільний кордон, ми є сусідами і тому відверто заявляємо, що дуже зацікавлені в тому, щоби Україна стала безпечною і процвітаючою країною в її міжнародно визнаних кордонах. В мене була нагода зустрітися з міністром оборони України, прем'єром України і представниками в Тристоронній контактній групі. В нас є інтерес покласти край конфлікту в Україні і навколо неї за рахунок виконання мінських угод та дотримання всіх принципів ОБСЄ. Для нас є важливим також покращення плачевної гуманітарної ситуації на Донбасі і умов проживання людей, які відчувають на собі всі негативні наслідки цього конфлікту.

За підсумками своєї поїздки в Станицю Луганську та Сєверодонецьк Лайчак не дав жодної прес-конференції. Натомість його український колега Павло Клімкін був не надто стривожений, що Лайчак утримався від згадок про російську агресію, іменуючи її "конфліктом на сході України". Клімкін висловив оптимізм щодо зусиль, яких, на його думку, буде докладати Словаччина під час свого головування в ОБСЄ. Зокрема, це посилення Спеціальної моніторингової місії на Донбасі - СММ:

– Ми зараз сформували пакет дуже конкретних пропозицій про те, що словацьке головування може зробити просто зараз, що є ключовими політичними пунктами. Дуже важливо посилити СММ, посилити її людський потенціал, посилити технічно. Потрібні і нові камери, нові дрони, які Росія постійно збиває. А саме ці дрони бачили російські конвої. Дуже важливо, щоби СММ мала доступ до всієї території Донбасу і тієї ділянки кордону, яку ми тимчасово не контролюємо. Дуже важливо, щоби ми надали політичний поштовх щодо російських рішень продовжити ув'язнення наших моряків і Мирослав (Лайчак), як глава ОБСЄ, звернувся із закликом їх негайно звільнити. Ми говорили, що мандат СММ розповсюджується на всю територію України, і він має працювати і для окупованого Донбасу, і для окупованого Криму. Про це він буде говорити в Москві.

Клімкін також повідомив про ідею Мірослава Лайчака запровадити спільну з ООН миротворчу місію на Донбасі. Він додав, що ця спільна місія повинна мати "військовий компонент, поліцейський компонент і міжнародну адміністрацію". За словами українського міністра, наступного місяця Лайчак буде в Москві наполягати на обговоренні створення такої місії.

Окремим пунктом порядку денного зустрічей з усіма іноземними колегами для Клімкіна є проблема звільнення з полону захоплених Росією в нейтральних водах українських моряків:

– І коли я виступав перед міністрами закордонних справ Євросоюзу і НАТО, сказав, що звичайно, повернення наших суден – це абсолютно принципове питання. Але це залізо і воно може день чи два почекати. А для наших хлопців повернення – це абсолютно принципове питання.

Підстави для оптимізму Клімкіну додає той факт, що в грудні минулого року в портах Азовського моря вже побували представники парламентів країн ЄС. Один з членів тієї делегації, екс-міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон за підсумками цієї поїздки під час виступу на українському телебаченні був надзвичайно відвертим і критичним щодо ситуації, до якої спричинилася російська агресія в цьому регіоні:

– Ми відвідали Бердянськ та Маріуполь, і зараз вже зрозуміло, що рівень торгівлі там швидко знижується, і те що робить Росія, блокуючи Керченську протоку, означає, що регіон загалом починає потерпати від цього. І дуже важливо, щоб ми рішуче реагували на те, що там відбувається. Затримка судноплавства, зокрема й міжнародного, - це абсолютно неприпустимо. Вантажні судна, що йдуть до Маріуполя і Бердянська, зупиняють. Якщо це триватиме, обидва порти зазнаватимуть збитків, і економіка південного сходу України постраждає. Ми чули, що великі кораблі мають чекати десять-дванадцять днів, щоб їх перевірили. Маленькі судна, що йдуть до російських портів, проходять швидше. Такі затримки є дуже серйозними. Це означає, що наступного року, або за рік, іноземні судноплавні компанії можуть почати використовувати інші порти. І міжнародне використання Азовського моря може зменшитися. А для Маріуполя, в якому промисловість залежить від судноплавства, вантажних суден, це все дуже серйозно. По-перше, Захід повинен прокинутися і переконатися, що є належний доступ до Азовського моря, що воно не перетворюється на якесь російське озеро. Це є неприйнятним на міжнародному рівні. По-друге, мені здається, що потрібно знову звернутися до деяких програм допомоги Україні. Чи можна зробити щось більше, щоб не допустити ізоляції таких міст, як Маріуполь? Там слабка інфраструктура: дороги і залізничне сполучення не дуже добрі, аеропорт закрито. Гадаю, що Британія та інші західні країни повинні вирішити, яку допомогу потрібно надати для поліпшення ситуації в портах та економіки південного сходу України.

Наприкінці січня на Приазов'я має прибути спеціальна місія Європейського Союзу з оцінки впливу російської агресії в Азовському морі на економічну і соціальну ситуацію. Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, яка є учасницею засідань Тристоронньої контактної групи в Мінську, заявила, що Україна порушить питання щодо посилення присутності місії ОБСЄ в акваторії Чорного та Азовського морів. За її словами про такі наміри уже поінформували своїх партнерів по "нормандському формату" Францію та Німеччину. Окрім цього, вимагатимуть допустити спостерігачів ОБСЄ на територію анексованого Криму.

Вільгельм Смоляк

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти