Logo Polskiego Radia
Print

Україна зробила крок до остаточного розриву з позаблоковим статусом

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 27.09.2018 17:30
  • Розрив України з позаблоковим статусом.mp3
Верховна Рада розпочала процес затвердження ініційованих президентом Петром Порошенком змін до Конституції щодо непорушності курсу на інтеграцію в ЄС і НАТО
Виконавчий директор київського Інституту світової політики Євген Магда Виконавчий директор київського Інституту світової політики Євген Магда ФОТО: Вільгельм Смоляк

Деякі політики і експерти пов'язують ініціативу президента України Петра Порошенка, який ініціював зміни в Конституції стосовно непорушності курсу на інтеграцію в ЄС і НАТО, з початком президентської передвиборної гонки. Інші попереджають про загрозу загострення інформаційної війни з Росією.

У Києві очікують підвищення рівня безпеки країни після закріплення курсу на членство в ЄС і НАТО в український Конституції. Після підтримки 321 депутатом направлення до Конституційного суду законопроекту про внесення змін до конституції про незворотність курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, Верховна Рада має остаточно затвердити цей документ на наступній сесії. Законопроект був внесений до парламенту на початку вересня президентом України Петром Порошенком, який перед вирішальним голосуванням депутатів виступив зі щорічним посланням до парламенту про ситуацію в країні. Він закликав підтримати конституційні зміни з огляду на те, що Москва, за його словами, робить ставку на прихід до влади в Україні своїх сателітів під час президентських і парламентських виборів наступного року і спробує з їхньою допомогою розгорнути зовнішній курс країни назад. При цьому президент заявив, що не виключає воєнного вирішення проблеми окупації Росією Донбасу:

– Кремль намагається переконати наших союзників у нібито підготовці Україною силового сценарію визволення Донбасу. Звичайно, в нас має бути подібна опція. Всяка армія має бути готовою до будь-яких сценаріїв. В України є право на самооборону згідно зі статтею 51 Статут ООН. Ми на цьому окремо наголосили в нещодавно ухваленому законі про реінтеґрацію Донбасу. Але наша стратегія миру полягає в його досягненні політико-дипломатичним шляхом.

Успішне завершення внесення змін до української конституції ні в кого не викликає сумнівів. Виконавчий директор київського Інституту світової політики Євген Магда не виключив в інтерв'ю Польському радіо, що після вердикту Конституційного суду, парламент встигне остаточно закріпити в Основному Законі України курс на ЄС і НАТО ще до весняних президентських виборів. Але цей крок неодмінно матиме цілком певні наслідки:

– Як тільки перспектива вступу до НАТО стане очевидною, Росія докладатиме надзвичайних зусиль до того, щоби цього не сталося. Підкреслюю – надзвичайних. Ескалація війни в Донбасі може мати зворотний ефект. А ось розхитування українського суспільства грою на штампах радянської пропаганди про те, що НАТО – це агресивний блок, особливо з людьми вікової категорії 45+, обов'язково стане елементом гібридної інформаційної війни Росії проти України. Але станом на сьогодні політики мають тренувати суспільство ухвалювати подібні рішення. Нам достатньо дорого обійшовся позаблоковий статус. Раніше це ще можна було розглядати, як те, що ми не стаємо членами ОДКБ. Але в умовах російської аґресії говорити, що ми можемо собі дозволити бути системно позаблоковими, я б не став.

Колишній віце-спікер Верховної ради Руслан Кошулинський розглядає цей проєвропейський і пронатівський крок Порошенка в контексті майбутніх президентських виборів. На його думку, Порошенко намагається використовувати конституційні зміни для своєї політичної реклами. Екс-офіцер оперативного управління Генштабу Міноборони України, полковник запасу Олег Жданов також бачить в ініційованих президентом конституційні зміни швидше рекламний трюк, ніж реальне просування в напрямку інтеграції в європейські та євроатлантичні структури.

– Це, мабуть, буде перший в історії прецедент, коли країна запише в Конституції, що вона хоче в НАТО. Замість цього, потрібно було ще в минулому році погоджуватися на аудит Генасамблеї НАТО з перевірки стану країни і складання Плану підготовки України до членства в Альянсі. Сьогодні ж у нас, крім гасел, нічого немає.

Декларативними вважає президентські зміни до Конституції і позафракційний депутат Верховної Ради Михайло Головко. Він проголосував за ці зміни, але не надто задоволений їх змістом:

– Там немає стверджень, що ми зобов'язуємося вступити в НАТО і ЄС. Немає статті, яка зобов'язує. Ми розуміємо, що Альянс дає нам гарантії безпеки. Коли ми здавали свій ядерний арсенал, ми мали гарантії, які не були виконані. А мінський формат – це друзі Путіна проти України. Німеччина і Франція не були учасниками будапештського формату. Цей формат для нас є невигідний. Нам потрібно залучати Британію і Америку до перемовин і наполягати на гарантіях нашої безпеки.

Щоби справді стати членом НАТО, Україні слід позбутися решток радянського минулого та симпатиків Москви у ключових безпекових галузях, вважає Михайло Головко:

– Зараз я розумію, що в нас є проблеми і нам партнери з НАТО постійно про це говорять. Це гарантії безпеки і чистка в нашому війську. Якщо в нашій армії є аґентура Кремля, є витоки інформації, збивають наші літаки, обстрілюють позиції і все це лягає на стіл Кремля, якщо натівські карти одразу будуть в Кремлі, то там це теж розуміють. Якщо вони побачать, що наша армія є новою, а не старою радянською армією, тоді в нас є шанси приєднатися до Альянсу. Для цього потрібне належне фінансування, переозброєння, якісна боєздатна армія. Ми сьогодні здатні стримувати сепаратистів, але ще не можемо воювати проти Росії. Треба переозброїти ракетні війська, авіацію, флот і т. ін. Доки в нас не буде якісної армії, з вичищенням аґентури Кремля, питання не будуть зняті. СБУ наводило цифри, що в нашій армії за Януковича до 5 тисяч військових мали російське громадянство і досвід співпраці з КДБ. Я думаю, що ці факти треба перевірити і в перспективі 10 років у нас є реальний шанс стати членами НАТО.

Тим часом, офіційний Київ уже докладає зусиль задля розриву неактуальних зв'язків з Росією і завершення розвороту зовнішнього курсу держави на Захід. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про завершення внутрішньодержавних процедур погодження виконання закону про неподовження стратегічного Договору України з Росією про дружбу та співпрацю. За словами міністра, МЗС готує розірвання цілої низки угод України і з державами СНД.

Вільгельм Смоляк

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти