Варшава вимагає пришвидшити працю над змінами у газовій директиві ЄС, яка ускладнить будівництво газопроводу. У цій справі Польща тисне на Євросоюз. Як досі, заклик Варшави стосовно Nord Stream 2 підтримали десять країн, а чотири, тобто Австрія, Німеччина, Бельгія, Голландія виступили проти, оскільки ці країни, фактично, залучені до реалізації цієї російсько-німецької інвестиції.
А йдеться про поправки до газової директиви. У листопаді минулого року Європейська комісія запропонувала зміни у газовій директиві ЄС. Однак Болгарія, котра тоді керувала роботою Євросоюзу, обмежилася лише зустрічами експертів і не перенесла голосування на рівень послів та міністрів. А отже, в результаті відсутності будь-яких дій, робота застрягла. Чи тепер з’явиться шанс, щоб в питанні газової директиви почати рухатися вперед? Говорить кореспондентка Польського радіо в Брюсселі Беата Пломецька:
Б.П.: Ось на це сподівається Польща, і багато що вказує, що це може вдатися. Польща знайшла спосіб на те, щоб прискорити роботу, і це вже приносить результат. Натомість, дійсно, робота застрягла через Болгарію, яка тоді очолювала (і ще надалі очолює) працю Євросоюзу. Справа в тому, що Болгарія вела роботи стосовно газопроводу лише на технічному рівні та рівні експертів. Не переносила цього питання на політичний рівень, тобто рівень послів та міністерств. Це, фактично, означає, що робота з цього питання у легіслаційному процесі взагалі не рухалася вперед. Бо, дозвольте, нагадаю, щоб поправка до газової директиви набула чинності, спершу мають відбутися переговори Європарламенту з урядами-членами країни Євроспільноти. Європарламент вже визначився в цьому питанні і з точки зору противників інвестиції Nord Stream 2 позиція Європарламенту для них корисна. Але тепер ще треба погодити позицію на рівні країн-членів Євроспільноти, а тут Болгарія вела себе дуже мляво, щоб не сказати, що затягувала питання. Те, що вдалося привести до дискусії міністрів, і що десять країн підтримали Польщу, - це тільки і виключно тому, що Варшава знайшла спосіб, щоб зрушити з місця. А точніше, в програмі зустрічі міністрів з питань енергетики була тема щодо зовнішніх аспектів енергетичної політики. І Польща визнала, що може використати цей пункт для переговорів стосовно поправки до газової директиви, якщо у цих змінах ідеться про те, аби всі газогони, також імпортні, які пролягають морським шляхом, підлягали євросоюзному законодавству, тобто підпадали під 3 енергетичний пакет. Завдяки тому міністри зайнялися цією темою.
І ось саме, віце-міністр енергетики Польщі Міхал Куртика так прокоментував цю ситуацію:
М.К.: Це кропітка робота нашої дипломатії, яку ми виконуємо вже багато місяців, а все заради того, щоб привести до ситуації, в якій ми будемо говорити про проект Nord Stream 2 у колі європейських країн. Не можна дозволити, щоб це питання обговорювали тільки і виключно його бенефіціари та постачальники газу. Це було вісім місяців важкої, технічної роботи. Я задоволений результатами переговорів, в нас є велика і стабільна коаліція країн, які однозначно підтримують позицію Польщі в питанні зупинення будівництва цього газопроводу. Але все ще попереду залишається остаточна мета, цебто ми хотіли б привести до того, щоб дискусія на тему газової директиви пройшла етап технічних пермовин і вийшла на політичний рівень. Ми вже вичерпали спискок технічних проблем, які можна вирішувати на рівні експертів. Натомість, у Європі, дедалі чіткіше розуміють, що Nord Stream 2 – це суто політичний проект. Ситуація, в якій шість тижнів тому канцлерка Німеччини Анґела Меркель підтвердила, що це політичний проект, - це увінчення важкої і багатомісячної праці польських дипломатів. Тобто, якщо така заява прозвучала, значить, - будьмо послідовними, і питання які стосуються цієї інвестиції, і які треба вирішити, нам треба вирішити на правильному рівні, тобто на політичному рівні.
Німеччина обстоює позицію, що можливо, нічого не треба прискорювати, оскільки тривають переговори між Росією та Україною в питанні ґарантій транзиту. Чи ви згодні з такою позицією, що треба почекати на результат переговорів Москва-Київ, і щойно згодом перейти до дискусії про газову директиву, яку, до речі, Росія критикує?
М.К.:Ми з цим не погоджуємося. Сьогодні маємо ситуацію, коли світова спільнота не здатна дати основних ґарантій непорушності кордонів України. А отже, якого типу механізм ми маємо вважати вірогідним, який ґарантував би, з точки зору непорушності кордонів і територіальної цілісності, що росіяни будуть дотримуватися домовленості щодо питань меншого калібру, як, ось, транзит газу? На наш погляд, ця дискусія - це тільки і виключно затягування часу, це ніяк не вирішує проблему. Якщо в міжнародному просторі функціонуватиме переконання, що ліпше не дискутувати на тему Nord Stream 2, бо це може зашкодити якимось іншим перемовинам, то ми ніколи не повинні довіряти такому наративу.
Рішуча позиція Варшави, тиск, який Польща здійснила в питанні другої гілки Північного потоку, дали результат, оскільки після зустрічі міністрів Болгарія, яка очолює роботу ЄС заявила, що темою газової директиви займатимуться посли, тобто відкрито шлях до переговорів міністрів. Це важливо, бо маємо червень, а з 1 липня роботу в ЄС переймає Австрія, один із противників Польщі в цьому питанні. Тобто, якщо б тепер вдалося міністрам рушити з газовою директивою, Австрія не могла б зупинити цих робіт.
Натомість, тут ще варто додати, що кілька днів тому оприлюднено найновіший рапорт Центру аналізу європейської політики на тему, саме, Nord Stream 2. Висновки з цього документа однозначні, авторка рапорту вказує, яким чином захистити Європу від цього газопроводу, – говорить кореспондентка Польського радіо в Брюсселі Беата Пломецька:
Б.П.: Назва цього рапорту: «Європа і Nord Stream 2. Міфи, дійсність і вказівки на майбутнє». Його авторка Маргаріта Ассенова, яка говорить про поправку до газової директиви, називає її однією з можливостей зупинити Nord Stream 2. Тут експерти задумаються, чи це зупинить будівництво, чи лише ускладнить реалізацію цієї інвестиції. Пані Ассенова пише також, що Nord Stream 2 – це одна з найбільших загроз для європейської солідарності та енергетичної безпеки, і що мета цього проекту одна – Кремль хоче повністю перейняти контроль над європейським ринком енергетики та впливати на всі геостратегічні процеси на європейському континенті.
Так оцінює цей проект сама авторка рапорту Маргаріта Ассенова:
М.А.: Проблема в тому, що у випадку коли російський газ буде пливти із Заходу на Схід, то це обмежить можливості постачання газу до країн Центрально-Східної Європи тим постачальникам, які є поза межами Росії. Це негативно вплине на енергетичну безпеку цього регіону та суттєво обмежить можливості постачальників LNG з Норвегії, які гарантували б постачання блакитного палива до Західної Європи та далі на Схід. Треба також наголосити, що така ситуація порушила б засади енергетичного союзу щодо диверсифікації джерел енергії та напрямків постачання.
У рапорті вказується також на санкції США проти Nord Stream 2 та необхідність рішучої позиції Вашингтона щодо газової політики Кремля.
І Україна також активізує свої дії в питанні Nord Stream 2, у понеділок президент країни заявив, що влада в Києві утворює в ЄС групу, щоб зупинити будівництво газопроводу.
Л.І.