Закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» став одним з найбільш дискусійних актів, які ухвалював український парламент за останні роки. Він був внесений в парламент президентом України Петром Порошенком, його розгляд у першому читанні в жовтні минулого року спричинив захоплення парламентської трибуни опозицією, а деякі опозиційні депутати кидали в президію димові шашки. Остаточне ухвалення закону відбулося мирно, хоча і в атмосфері запеклих дискусій.
Ця подія була запланована на початок грудня. Але, як нагадав київський політолог Петро Олещук, його винесення на голосування затримали через переговори з Москвою про обмін полоненими. Головною фігурою на цих перемовинах від України став одіозний політик, голова проросійської організації, що має назву «Український вибір» Віктор Медведчук. Саме ця особа, яку в Україні часто називають особистим другом і кумом президента Росії Володимира Путіна, перед обміном полоненими зустрічався з Путіним у Москві.
– Медведчук має відповідний мандат від адміністрації президента для ведення перемовин. Доказом є персональний дозвіл йому на переміщення літаком між Києвом і Москвою, якого не має більше ніхто. Після цієї зустрічі був розблокований процес обміну полоненими. Це заблокувало розгляд законопроекту в грудні. Ці зустрічі Медведчук-Путін та обмін полоненими є спробами перезавантажити мінський процес. Адже жоден пункт мінських домовленостей не був реалізований.
У законі і справді немає жодної згадки про мінські угоди. Але депутат від Блоку Петра Порошенка і секретар парламентського комітету з нацбезпеки Іван Вінник, який представляв законопроект у Верховній Раді, сказав журналістам, що це сталося з суто юридичних причин.
– Природа цього пакту відмінна від природи законодавчого нормативного акта. Ми не можемо політичні пакти, які мають тенденцію змінюватися в часі, залежно від переговорних позицій сторін, – а ми знаємо, що мінський протокол змінювався тричі, – імплементувати його в українське законодавство. Мінський договір, або якісь протоколи до нього ніколи не ратифікувалися Верховною Радою. Відповідно, він не може стати частиною цього проекту.
Незважаючи на це, відсутність мінських угод в законі стала однією з причин неголосування за нього проросійської фракції «Опозиційний блок», серед депутатів якої чимало колишніх членів Партії регіонів. Співголова цієї фракції Юрій Бойко заявив, що це не єдина причина ігнорування його спільниками закону про деокупацію Донбасу.
– В ньому немає жодного механізму, як зупинити війну і припинити стрілянину. Там є все: і хто командує військом, і хто колаборанти… Але ж є міжнародні угоди, є переговори в нормандському форматі і зустрічі спецпредставника США Кура Волкера і представника Росії Суркова. Але за цим законом наша країна виходить з мінських угод. І сьогодні наші партнери не розуміють, як на це реагувати.
Проте не бракує незадоволених і серед тих, хто вважає себе патріотами України. Так позафракційний депутат, член партії «Укроп» Олександр Шевченко заявив, що цей закон, на його думку, лише частково відповідає національним інтересам України. А поза тим, до нього не ввійшла поправка про розрив дипломатичних відносин з Росією та припинення з нею торгівлі, яка лише зростає в останні роки на тлі тривання війни на Донбасі.
– Для мене має бути чіткість і ясність. По-перше, Росія – агресор. Друге, – дипломатичні відносини розірвані. Торгівля розірвана. Як можна торгувати з агресором? Для мене це є нонсенс.
Віце-спікерка Верховної Ради від партії «Самопоміч» Оксана Сироїд також незадоволена законом. Найбільше її засмутило те, що відтепер президент України Порошенко отримав додаткові і, як вона вважає, неконституційні повноваження з одноосібного застосування Збройних сил і призначення командувача Об'єднаного оперативного штабу. Адже жодної згадки про війну, яка точиться Росією проти України, в законі так і не з'явилося.
– В цьому законі є стільки зла, що ми його будемо пізнавати впродовж наступних років. Ми фактично дали президенту узурпаційні повноваження застосувати Збройні сили в мирний час всередині держави.
Із цим категорично не згоден екс-прем'єр України і лідер партії «Народний фронт», фракція якої входить до парламентсько-урядової коаліції Арсеній Яценюк.
– Волею українського парламенту Росія визнана агресором і окупантом. І тому продовження санкційного режиму проти Росії і примушення її до відновлення територіальної цілісності України знову повертається на порядок денний світу. Ми відстоюємо далі дипломатичні шляхи, які передбачають як тиск на Росію – політичний, економічний, санкційний, як допомогу Україні через надання оборонного озброєння, так і ухвалення рішення Організацією Об'єднаних Націй, Радою Безпеки ООН про запровадження миротворців на тих умовах, які вигідні Україні. Сьогоднішнє голосування продемонструвало для наших західних партнерів чітку позицію всієї української влади: Росія – агресор, ми не віддамо власні території, не піддамося на російський шантаж і ви, як цивілізований світ, маєте зробити свій крок.
На відміну від представників провладних сил, українські експерти налаштовані менш оптимістично. Так київський політолог Сергій Таран написав на своїй сторінці у Facebook, що новому закону про деокупацію Донбасу дуже бракує визначення стратегії в протистоянні російській агресії. Він вважає, що дискусії навколо тексту законопроекту довели існування мінімум трьох стратегій, які популярні в середовищі українських політиків щодо поновлення суверенітету над окупованими територіями: це поступки – «мир за будь-яку ціну», дипломатія – «обмежена війна» і ізоляція плюс воєнний стан. «Звичайно, можна пропонувати якісь елементи кожної стратегії і діяти "залежно від ситуації". Але це означатиме відсутність будь-якої стратегії. Тому потрібно визначатися і говорити про всі нюанси та наслідки», – вважає Сергій Таран.
Інший політолог, Віктор Небоженко, занепокоєний тим, що нечіткі формулювання і норми закону про деокупацію Донбасу можуть спричинити непередбачувані наслідки для Росії, Європи, США і для самої України.
– Росія обов'язково почне грати із цим законом, бо ми визнали якісь зобов'язання перед міжнародною спільнотою на державному рівні і перед мешканцями окупованих територій. Адже закон дозволяє людям позиватися проти Росії за відшкодування завданих їм збитків, а держава Україна поклала всю відповідальність за стан окупованих територій на Росію як окупанта. Це може спричинити цілу зливу позовів і суттєве навантаження для європейських судів та інституцій. Цей закон вибухонебезпечний, хоча там і не так страшно, що в президента з'явилися нові повноваження, адже йому треба щось робити з некерованим ним Міністерством внутрішніх справ і його міністром Арсеном Аваковим. Тепер всі, хто братиме участь у бойових діях – і СБУ, і МВС, і Національна гвардія, будуть підпорядковані генералові, якого призначить особисто Порошенко, – сказав Небоженко.
Водночас, він не вважає, що для самих військових, які безпосередньо воюють на Донбасі, щось зміниться на краще чи на гірше. Натомість Росії, на думку політолога, доведеться готуватись до висунення проти неї позову від імені України про відшкодування економічної шкоди. Принаймні, як не виключив експерт, тепер можна очікувати ухвалення Україною такого закону про матеріальні компенсації. А Заходу доведеться якось на все це реагувати і це означає, що закон про деокупацію Донбасу спричиняє непередбачувані зміни для всіх.
Вільгельм Смоляк