Logo Polskiego Radia
Print

Майбутнє Nord Stream 2 в контексті санкцій США проти Росії

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 27.07.2017 16:10
  • stop.mp3
Санкції вдарили б по восьми найбільших енергетичних проектах, які європейські компанії спільно реалізують із російськими
premier.gov.pl

Сенатори з Республіканської та Демократичної партій досягли порозуміння, що дозволить ще цього тижня проголосувати за закон про нові санкції проти Росії. Закон дозволить, зокрема, ввести санкції проти фірм, які беруть участь у будівництві газопроводу Північний потік-2. На погляд американців, ця інвестиція є шкідливою в контексті енергетичної безпеки Європи.

В нас в ефірі гість Польського радіо, експерт з порталу Energetyka24.pl Якуб Каймович. Отже, яке значення для інвестиції Nord Stream 2 має оголошення про санкції?

– Ґазпром, у своєму нещодавньому комюніке адресованому інвесторам, заявив, що це має істотне значення, оскільки може вплинути на заблокування або відстрочення реалізації інвестиції. Важко передбачити, чи дійсно саме таким буде результат цих обмежень, оскільки санкції весь час залишаються об’єктом лобіювання як з боку Євроспільноти, так і Німеччини, Росії та інших суб’єктів, які дуже зацікавлені в їх пом’якшенні. Натомість, введення цих обмежень, що підтверджують офіційні документи Єврокомісії, вдарило б по восьми найбільших енергетичних проектах, які європейські компанії спільно реалізують із російськими Ґазпромом, Лукойлом та Роснєфтю. Серед цих восьми проектів, які опинилися під загрозою, є і проект Північний потік-2, і проект Північний потік-1, який вже існує. Нервові реакції як росіян, так і німців, підтверджують, що дійсно є така небезпека. А отже, беручи до уваги економічний вимір інвестиції, вона може виявитися дуже проблематичною.

Отже, нагадаймо, інвестиція Північний потік-2 – це друга нитка Північного газопроводу, що дном Балтійського моря має постачати російський газ в Німеччину та далі до інших держав. Цей проект викликає неабиякі суперечки серед країн-членів Євросоюзу. Одні країни вважають, що це дуже корисна інвестиція, інші, зокрема Польща та країни Балтії, активно виступають проти. Уточніть, прошу, хто «за», хто «проти» будівництва цього газопроводу.

– Тут поділи доволі традиційні. З одного боку маємо Росію та ті європейські країни, компанії яких залучені в реалізацію інвестиції, їхні уряди, які, попри заяви, що це виключно ділова інвестиція, дуже сильно підтримують цей проект. Ідеться, зокрема, про Німеччину. У віце-канцлера Зіґмара Ґабріеля дуже близькі взаємовідносини з Владіміром Путіном, цей німецький політик постійно наголошує, що Північний потік-2 вкрай потрібний, хоч це, очевидно, не є правдою. Далі є Франція, її фірми теж залучені до цієї інвестиції, британсько-голландський нафтогазовий гігант Шелл (Shell), отже, це чергові потенційно зацікавлені в реалізації проекту країни. І, нарешті, Австрія, яка разом із Німеччиною найбільше протестує проти американських санкцій проти Росії. Нещодавно Австрія заявляла, що Польща і США не повинні мати права вето у справі газопроводу Північний потік-2. А це вже, фактично, офіційна лінія не лише австрійської компанії, але й уряду цієї країни.

З іншого боку є Польща, Україна та країни Балтії. Час від часу чути скептичні голоси Італії. Португалія, також, складається враження, доволі стримана щодо цієї інвестиції.

А скандинавські країни?

– Скандинави, радше, будуть нейтральними. Усі знаки на небі і землі вказують, що скандинави ніяким чином не заблокують цієї інвестиції. Втім, нещодавно один із чільних політиків фінського уряду заявив, що Фінляндія зберігає нейтральність щодо цього проекту, за умови, що всі питання, пов’язані із захистом навколишнього середовища, будуть враховані. А отже, тут ми не повинні мати ніяких ілюзій, бо те, що ми праві, і цей проект є шкідливий не лише для енергетичної безпеки регіону і навколишнього середовища, – надто мало. Те, що наша справа слушна, небагато тут значить. Тому, нам треба вживати широкомасштабних заходів, щоб західна громадська думка, і західні політики, однак, уважніше та ширше подивилися на це питання. Справа в тому, що дуже часто вони просто несвідомі, яка велика це загроза, і наскільки це важливо для нашого регіону. А з другого боку, їхнє сприяння, в якомусь сенсі, захистить нас від можливих наслідків створення цього газопроводу, бо, звичайно, не можна виключити, що такий газопровід, все-таки, побудують.

Який зв’язок із санкціями та позицією американців щодо проекту Північний потік-2 має той факт, що США хочуть бути активнішими на світовому ринку газу, хочуть стати одним із найбільших експортерів газу, і планують це зробити вже незабаром, бо в 2020 році?

– Немає сумніву, що побудова Північного потоку-2, і прокачування в Європу чергових 55-ти мільярдів кубометрів російського газу та водночас розбудова транспортної інфраструктури на Заході Європи, призвела б до цементування статус-кво та зменшення диверсифікаційних можливостей регіону. Тобто, європейські країни потребували б меншої кількості газу, а отже, менше були б зацікавлені у поставках цієї сировини з інших напрямків. Річ у тім, що з перспективи західноєвропейських країн, постачання газу було б забезпечене з Росії. Натомість, з перспективи таких країн, як Польща, Україна, країни Балтії, така ситуація неприйнятна, бо в нашому випадку росіяни всяке собі дозволяють.

Тут відкрито говориться про те, що Ґазпром є основним інструментом закордонної політики Росії щодо країн Центрально-Східної Європи.

– Так, на щастя, у мене таке враження, що американці також почали сприймати енергетику саме в таких категоріях. Втім, держсекретар США Рекс Тіллерсон доволі таки відкрито говорить про те, що саме енергетика може стати важелем, який схилить чашу терезів у сфері зовнішньої політики. Американці добре це усвідомлюють. А сам Тіллерсон, попри побоювання, які були пов’язані з його призначенням, виявився непоганим амбасадором нашої справи. Тут маємо реальні дії, тобто перший транспорт американського скрапленого природного газу до Польщі, і візит Дональда Трампа в Польщі, під час якого дуже важливими були енергетичні питання, і, нарешті, нові санкції, які великою мірою ускладнять роботу європейським компаніям, залученим до проекту Північний потік-2, як і самим росіянам.

А що з аргументами, що скраплений природний газ дорожчий за той, який Європа купує від Росії?

– Усе залежить від того, в рамках якого контракту ми купуємо цей газ. У спотових контрактах цей газ дешевший за російський. Щоправда, нині середньострокові або довгострокові угоди були б, певно, дещо дорожчими, проте нам треба пам’ятати, що безпека, особливо в контексті промислової стабільності, – дуже дорого коштує, і американський газ не перевищує цієї ціни. З іншого боку, довгострокові угоди з американцями, безумовно, будуть впливати на переговори з росіянами, бо в нас буде аргумент для зниження ціни їхнього газу. Тут ми маємо вже конкретні приклади, ось Литва, завдяки плаваючому терміналу СПГ, дуже помітно знизила ціну російського газу. І, нарешті, третій аргумент – це геополітичний вимір. Енергетичні контракти завжди сприяють політичному наближенню, а у випадку контактів із суперімперією, – США, – це особливо варте уваги.

Гостем ефіру був експерт порталу Energetyka24.pl Якуб Каймович.

PR24/Л.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти