Logo Polskiego Radia
Print

Виповнився рік від обрання Анджея Дуди президентом Польщі

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 25.05.2016 17:00
  • Рік після перемоги Анджея Дуди.mp3
Президент Анджей Дуда виправдовує сподівання прихильників правих політичних сил і поліпшує імідж уряду
Президент Польщі Анджей Дуда Президент Польщі Анджей Дуда www.prezydent.pl

24 травня 2015 року кандидат партії Право і справедливість Анджей Дуда став переможцем другого туру президентських виборів у Польщі. Його перемога над тодішнім очільником держави Броніславом Коморовським, який боровся за переобрання, була несподіванкою. За Анджея Дуду голосували 51,5 відсотка громадян, а за Броніслава Коморовського – 48,5 відсотка. Президентську присягу перед Національними зборами Анджей Дуда склав 6 серпня минулого року.

Як вважає публіцист Ярослав Маковський, оцінювати правління Анджея Дуди надто рано.

– Це – рік, тобто, де-факто, все президентство, доробок, який він здобуде за п’ять років правління, – ще перед Анджеєм Дудою. Проте, після першого року ми вже чимало знаємо про президента.

Доктор Анджей Ануш з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві нагадує, що попередника нинішнього глави держави підтримувало більше громадян.

– В опитуваннях центрів дослідження громадської думки (CBOS та OBOP), після року правління Броніслав Коморовський мав набагато вищу підтримку, ніж нинішній президент Анджей Дуда, а проте, на виборах зазнав поразки. Отже, справді, все перед нами. На мою думку, парадоксально, після року президентства Анджея Дуди більше знаків запитання, ніж протягом виборчої кампанії. Тоді звучали чіткі декларації, була якась свіжість, політична візія. А після року у внутрішній політиці невідомих більше, ніж тоді. Закордонна політика виглядає цікаво, президент чимало їздить світом, зустрічається – як розумію, це інвестиція в майбутнє: він створює взаємини, але питання, що з них виникне. Тепер важливим є контекст саміту НАТО, який відбудеться в липні. Цікаво, що уряд, практично, на задньому плані, прем’єрка мало говорить на теми, які стосуються Альянсу, першопланову роль отримав президент.

Анджей Дуда вписується у стратегію лідера керівної тепер у Польщі партії Право і справедливість – Ярослава Качинського. З його погляду, Дуда – ідеальний президент, – наголошує публіцист Ярослав Маковський.

– У такому сенсі, що він не самостійний, не автономний, є елементом гри, яку запланував Качинський і її реалізує. Друге зауваження – Анджей Дуда, хоч і консерватор, проте, він – постмодерністичний президент. Тобто, з одного боку, тримає в руці планшет, а з другого боку – кропило. Весь цей рік пройшов між участю в релігійних заходах і діалогом з молоддю в мережі Твіттер. Якщо активність президента вимірювати коментарями в цій соціальній мережі, то він не має конкурентів серед усіх своїх попередників. Щодо міжнародної політики – цікавим є те, що Анджей Дуда, мабуть, не має вибору. Зустрічається з президентом Канади, який є політиком лівого крила, тобто іншої політичної сили, ніж він сам. Нещодавно в Італії зустрічався з прем’єр-міністром Маттео Ренці, соціал-демократом. Можливо, він волів би зустрічатися з британським прем’єр-міністром Девідом Камероном, з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель, тобто представниками більш консервативної політики, до якої він сам зараховується. Поки що, мабуть, у цих подорожах більше випадковості, ніж запланованої чіткої стратегії. Це тому, що президент Дуда є елементом у плані Качинського, що розрахований на внутрішню політику.

На думку доктора Анджея Ануша, президент уже планує наступний строк правління. Отже, деяких речей він не робить, щоб не наразитися своїм виборцям.

– Проте, не можна сказати, що немає певних розходжень, наприклад, з Ярославом Качинським. Дисонанс було видно у виступі в роковини смоленської катастрофи 10 квітня. Президент звертався до всього суспільства, а Ярослав Качинський – практично, до виборців своєї партії. У внутрішній політиці є два гасла, які, мабуть, вплинули на перемогу Анджея Дуди: справа пенсійної реформи та допомоги особам, які сплачують кредит у швейцарській валюті. Минув рік і бачимо, що є клопіт, хоч певні дії відбулися. Канцелярія президента шукає нового вирішення, бо виявляється, що попередні ідеї загрожують фінансовій стабільності держави. Опізнюється реформа пенсійної системи, тобто повернення до 60-ти років для жінок і 65-ти для чоловіків, і вже чути невдоволення, зокрема, профспілки Солідарність, яка сподівалася швидких змін. Отже, перед президентом стоятимуть ці питання.

Президента Анджея Дуди не видно у конфлікті навколо Конституційного трибуналу. Але він у ньому присутній як статист – на умовах лідера партії Право і справедливість, – відзначає публіцист Ярослав Маковський.

– Я думаю, це його досить свідомий вибір: не брати участі в цьому розіграші, а бути тим, хто підписує рішення, які будуть результатом спору в парламенті або спору між урядом і Європейською комісією. Йому незручно було б входити між молот і ковадло. Там йде важка боротьба. Мабуть, таку роль призначив йому Ярослав Качинський, бо він тут головний гравець. Анджей Дуда зрозумів помилку, яку зробив його попередник Броніслав Коморовський – тобто, не можна перемогти на виборах, якщо за тобою не стоїть твердий електорат. Це – урок з президентства Коморовського, який хотів бути президентом усіх поляків, а вкінці вже не був нічиїм представником, людям важко було з ним ототожнюватися. Щоб боротися, потрібні цілеспрямовані виборці, готові підтримати свого кандидата.

Протягом першого року правління президент Дуда виправдовує очікування своїх прихильників і це видно в опитуваннях, – каже експерт Центру аналізів Яґєллонського клубу Бартломєй Радзєєвський.

Президент Дуда має більшу підтримку, ніж керівна партія. Він постійно отримує позитивні оцінки свого президентства – отже, виправдовує сподівання правих виборців. Анджей Дуда – це політик, який своє президентство формує в стилі приязного нотаріуса. Він поліпшує імідж уряду і цю роль виконує добре, якщо не дуже добре. Досі він ще не зміг виразно визначити своєї особистості і власної присутності на політичній сцені, але в нього ще багато часу. Зрештою, він давав сигнали, що хоче йти в цьому напрямку. Так можна було сприйняти промову в роковини смоленської катастрофи. Приблизно цього я очікував, коли Дуда став президентом.

Слід додати, що після обрання на посаду глави Польщі, Анджей Дуда формально перестав бути членом партії Право і справедливість.

PP24/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти