Logo Polskiego Radia
Print

Експерт: Газ треба купувати не якнайдешевше, а якнайдоцільніше

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 15.10.2015 18:02
  • Експерт: Газ треба купувати не якнайдешевше, а якнайдоцільніше
Дії Польщі та країн Балтії задля зменшення енергетичної залежності від Росії коментує Войцєх Якубік з порталу BiznesAlert
PAP/EPA/ROMAN PILIPEY

Олена Бабакова: У Брюсселі в четвер підписано угоду, яку вже охрестили історичною: за кілька років Польщу та Литву з’єднає газопровід. Чи це насправді перелом в ситуації з енергетичною безпекою регіону?

Войцєх Якубік, головний редактор порталу BiznesAlert: Ця інвестиція дійсно є ключовою з точки зору енергетичної безпеки країн Балтії. Завдяки газопроводу з Польщі, Литва, Латвія та Естонія отримають сполучення з європейським ринком газу, якого вони наразі не мають, тому і приречені на закупівлю газу з Росії. Правда в тому, що поставки скрапленого газу через термінал у Клайпеді, на який так розраховували балтійські країни, виявилися дуже дорогими і неконкурентними у порівнянні з пропозицією від «Газпрому». З точки зору Польщі, головна користь – це балтійський ринок збуту. Можливо, ми зможемо продавати балтійським країнам газ з нашого газопорту чи від наших постачальників, можливо – отримаємо дивіденди від транзиту газу. У кожному разі, коли цей газопровід почне працювати, польська ідея спільних європейських закупок газу буде мати кращий інфраструктурний фундамент. Польща і країни Балтії як раз лобіюють в Брюсселі ідею спільних закупівель блакитного палива.

О.Б.: Тут була згадка про газопорт у Клайпеді, що він не виправдав покладених на нього очікувань. Хоча президент Литви Даля Грибаускайте, відкриваючи газопорт рік тому, казала що це буде переломом для енергетики в регіоні. Тоді звідки певність, що польський термінал у Свиноуйсьці, який відкрили цими днями, виправдає покладені на нього надії?

В.Я.: Литовська інвестиція мала менший масштаб та менше стратегічне значення, оскільки стосувалася закупівлі судна, на якому скраплений газ можна перетворювати у нормальний та помпувати його на континент. Польський проект представляє собою два сховища для зберігання скрапленого газу та термінал, який може приймати скраплений газ і має велику пропускну можливість. Оскільки нафта останній часом дуже швидко дешевшала, литовський проект протягом кількох місяців став нерентабельним. Поляки, хоч свій газопорт будували доволі довго, зробили проект, який має стратегічне значення, оскільки газ від Свиноуйсьця може йти до країн Вишеградської групи і стати частиною енергетичного коридору Північ-Південь. Цей проект підтримує Єврокомісія, він має на меті створення альтернативи для класичного коридору Схід-Захід, де ключову роль грає Росія. Я б оцінював значення польського газопорту у процесі диверсифікації поставок енергоресурсів у перспективі 30 років, а не 10, бо у перспективі десятиріччя термінал дійсно може бути нерентабельним. Але кошти енергетичної політики це не тільки ціна, яку країна цього року може мати при закупівлях газу. Газ треба купувати не якнайдешевше, а якнайдоцільніше. Польський контракт з Росією закінчується у 2022-му році. Наявність газопорту буде важливим фактором під час переговорів про нову ціну для Варшави.

О.Б.: У Польщі диверсифікація джерел енергоресурсів обговорюється принаймні від кількох років. хоча, під час виборчої кампанії до Сейму про газ говорилося якось небагато. Яким є місце енергетики у політичних дебатах перед виборами 25 жовтня?

В.Я.: Перед виборами до Сейму ключовим елементом суперечок між партіями є вугілля, а не газ, як захистити польські шахти в умовах нової кліматичної політики ЄС, і відповідно помилки та досягнення правлячої партії Громадянська платформа у цій сфері. Суперечка між владою та опозицією з Права і справедливості, так насправді, стосується не напрямку змін, а їх швидкості, яка, на думку ПіС, не була задовільною. Так, ми запізнилися з будовою газопорту, так, реформа вугільної галузі не набрала структурного характеру. Але незалежно від того, хто за місяць сформує уряд, він матиме перед собою ті самі проблеми і ті самі рецепти їх вирішення.

О.Б.: Понад рік тому колишній глава Громадянської платформи і прем’єр, тепер глава Європейської ради Дональд Туск запропонував ЄС проект Енергетичного союзу. Тоді його сприйняли доволі прихильно. Тепер же Німеччина домовилася будувати спільно з Росією другий Північний потік. Чи ідея Енергетичного союзу ще має якісь шанси на реалізацію?

В.Я.: Поляки увесь час борються, аби був реалізований хоча б мінімум з проекту, запропонованого Туском. Вже зрозуміло, що всього зробити не вдасться хоча б через опір Німеччини та країн півдня Європи. Але ми досі в стані зробити так, аби Єврокомісія здійснювала нагляд над газовими переговорами окремих країн. Можемо боротися за становчу позицію Єврокомісії під час антимонопольного розслідування, яке зараз точиться проти «Газпрому». Тут головним опонентом Польщі є Німеччина, яка хоче мати з росіянами «бізнес як завжди». Для нас же очевидно, що стосунки з Москвою це не тільки питання грошей, а й питання політики, дію якої ми спостерігали в Криму та на Донбасі. Проблемою є також, що ідею Енергетичного союзу Брюссель об’єднав з питанням кліматичної політики, що знову ж таки в інтересі Берліна. Більше повноважень для Брюсселя в енергетиці – більше повноважень також у «зеленій» політиці, а це недобре ворожить нашим вугільним шахтам.

О.Б.: Польща та Україна висували чимало амбітних проектів у сфері енергетичної співпраці: інтерконектори, нові газопроводи. Що залишилося від усіх гучних декларацій?

В.Я.: Якщо йдеться про співпрацю у газовій сфері, то поляки погодилися на будівництво газопроводу Польща – Україна, але Варшава не хоче поносити всі кошти проекту. Польща і так будує нову інфраструктуру у рамках програми модернізації газопроводів, в Україні ж у цьому напрямку поступів немає. Просити ЄС про дофінансування поляки не хочуть, бо нам більше залежить на створенні сполучення зі Словаччиною в рамках коридору Північ-Південь. Отже, співпраця між Києвом та Варшавою є можливою, вона напевно розпочнеться, тільки по українській стороні мають з’явитися гроші. Щодо співпраці у сфері електроенергетики, влітку Польща купувала електроенергію з України, але зараз оператор вирішив що не зацікавлений у продовженні співпраці, хоча Київ пропонував продовжити її. Думаю, якщо Україна запроваджуватиме зміни до законодавства згідно з регуляціями ЄС, то співпраця в цій сфері також продовжиться. Але це справа на довшу перспективу.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти