У Польщі невдовзі стартує парламентська кампанія, і вже є перші приголомшливі новини. Як стало відомо у понеділок, свою кандидатуру на виборах не виставлятиме один із найвідоміших політиків – екс-міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Ще рік тому його вважали зразковим дипломатом та кандидатом на посаду президента, тепер – усе інакше.
П’ятірка з плюсом – таку оцінку діяльності на посаді голови польського МЗС Радек Сікорський традиційно отримував від експертів. Минулого року навесні він був серед кандидатів на посаду генерального секретаря НАТО та керівника європейської дипломатії. Його гостинно приймали у Вашингтоні та Брюсселі. Не бракувало й польських аналітиків, хто ворожив Радеку Сікорському крісло президента країни якщо не у 2015-му, то у 2020-му році.
Міжнародну славу Сікорському минулого року принесла поїздка до Києва. Де він разом з керівникам французької та німецької дипломатії намагався зупинити кровопролиття на Майдан. Слова Сікорського, скеровані до тодішньої української опозиції: «Або прийміть ці умови, або ви всі помрете», - тоді викликали неоднозначну реакцію, проте нікого не залишили байдужими. Екс-міністр одразу зайняв рішучу позицію по Криму, чітко назвавши Путіна головним ідеологом окупації українського півострова. Ось фрагмент з інтерв’ю ВВС в середині березня 2014-го:
- Я сподіваюся, Росія не вишле війська, але я також знаю, що російські військові там вже є. Так, Україна не є членом НАТО, але Польща є, і ми не можемо спокійно спостерігати за нападом на територію нашого сусіда та партнера. Коли у 2008-му подібне сталося з Грузією, ми ще могли казати, що це випадок, що грузинський уряд спровокував Росію, проте тепер ми бачимо – Україна була неймовірно лояльною та непровокаційною, а Росія все одно повелася агресивно. Ми маємо зробити все, аби «грузинський сценарій» не став для росіян звичкою.
У молоді роки Сікорський працював журналістом у гарячих точках (фото radeksikorski.pl)
Завдяки Сікорському Польща останніми роками активно позиціонувала себе у ЄС як головного спеціаліста від східної політики. Радек Сікорський, хоч комфортніше себе почував у контактах з британцями та американцями, однак до Києва часто їздив та наполягав, що підписання Угоди про асоціацію з Україною є дорогою до більш безпечного майбутнього і для українців, і для європейців. Його виступ на трибуні Сейму у день ратифікації Угоди в серпні минулого року:
- Я б хотів нагадати високому зібранню, як ми опинилися на такому етапі відносин з Україною. У тих подіях, що зараз відбуваються на Сході, а також під час переговорів, які намагаються цю кризу залагодити, ставкою є те, чи Київ застосовуватиме Угоду про асоціацію. Ця Угода є результатом великої польської ініціативи, яка з часом стала ініціативою всього ЄС – Східного партнерства. Головне запитання сьогодні це: чи правова система України пройде через цивілізаційні зміни, і на якій частині території України ці зміни відбудуться.
Проте слава головного спеціаліста від українського питання у ЄС швидко промайнула. Сьогодні Сікорський є рядовим депутатом Сейму. Він вже майже рік як не міністр, і кілька місяців як не спікер парламенту. Формально залишаючись віце-головою правлячої партії Громадянська платформа, Сікорський, тим не менше, вирішив не висувати свою кандидатуру на найближчих парламентських виборах, тим самим автоматично позбавивши себе шансів на урядову посаду в наступному Кабміні.
Сікорський лише кілька місяців попрацював на посаді спікера Сейму. На фото зустріч з Джебом Бушем, кандидатом у президенти США від Республіканської партії (фото PAP/Leszek Szymański)
Колеги по партії одразу оголосили, що дуже шкодують через таке рішення. Прем’єр Польщі Ева Копач пояснила, що рішенням Сікорського здивована, але буде його шанувати. Депутат Томаш Ленц натомість припустив, чому, на його думку, Сікорський вирішив взяти тайм-аут у кар’єрі:
- Відомо, аби стати депутатом, треба дати виборцям можливість за себе проголосувати. Якщо тебе немає у списку – ти просто не даєш виборцям шансу висловити своє ставлення. Розумію це рішення, поважаю його, проте одночасно шкодую. Я сам представляю Куявсько-поморське воєводство, звідки завжди кандидував Сікорський, і його присутність у списку завжди приносила нам багато голосів. Політика ж має такий характер, що опозиція намагається перегризати горло кожному, хто вказує на її слабкість. Радек Сікорський зараз фактично розплачується за те, що стояв у перших рядах боротьби з опозицією з партії Право і справедливість. Мабуть, він вирішив, що ця боротьба задорого йому коштує, і як публічній особі, і як людині що має родину.
Дійсно, Сікорський часто ставав мішенню критики і правих, і лівих опонентів Платформи, його звинувачували у зарозумілості, ароганції, небажанням радитися з іншими та цинізмі. Не у телевізійних студіях, але небезпідставність подібних оскаржень підтверджували й політики з Громадянської платформи. Політолог Рафал Хведорук підкреслює, що слабким пунктом Сікорського завжди був брак своїх людей у партії:
- Ті, хто мають міцнішу позицію в партії, мають більше шансів на виживання. Сікорський належав до групи Туска, і після його переїзду до Брюсселя втратив союзників.
На Заході Сікорський мав імідж зразкового дипломата. Проблеми виникли з підтримкою всередині країни (фото radeksikorski.pl)
Сікорський мав імідж «тефлонового» діяча, який черговими успіхами завжди прикриє попередні поразки, проте все змінилося влітку минулого року, коли у Польщі вибухнув так званий «касетний скандал». Тоді преса отримала доступ до нелегально зроблених записів розмов політиків, що відбувалися у дорогому варшавському ресторані. На плівках чути й голос Сікорського, котрий, як виявилося, зовсім не має певності у партнерстві з США, саркастично висловлюється про європейських лідерів, не цурається брудної лайки, а також полюбляє ласувати восьминогами за гроші платників податків. Громадянська платформа Сікорського якийсь час захищала, проте доволі швидко спочатку забрала його з МЗС до керівництва Сейму, а потім й взагалі позбавила державних керівних посад.
Вітольд Ващиковський з Права і справедливості не приховує, що відходом Сікорського з політики задоволений і навіть волів би, аби це сталося ще раніше:
- Роками він поводився брутально, вульгарно, егоцентрично. Сікорський сам заробив собі чимало ворогів. Через його діяльність на посаді керівника МЗС сьогодні страждає польська державна безпека. А все через те, що він діяв не в інтересах Польщі, свого его. Так що його поразку вважаю цілком заслуженою.
Радек Сікорський біля Сейму після оголошення своєї відставки з посади спікера, 10 червня 2015 р. (фото PAP/Paweł Supernak)
Поки політики підтримують чи засуджують екс-міністра, експерти розмірковують, яке майбутнє очікує на Сікорського. Браку пропозицій праці Сікорському боятися точно не треба, - наполягають представники HR-компаній. За словами кадрових консультантів, політики часто йдуть радниками в бізнес-структури, де їм ціни немає через напрацьовану сітку контактів. Є й можливість працювати в міжнародних фондах чи аналітичних центрах. У молоді року Сікорський був журналістом. Хто знає, може під час відпочинку політик знову візьметься за перо?
Олена Бабакова