«Київ повинен впроваджувати швидкі реформи, наразі ситуація після Майдану – це радше розчарування», вважає колишній польський євродепутат та віце-голова Міністерства закордонних справ Павел Коваль.
Єврооптимізм в Україні вже не настільки сильний, як рік тому, але все ж більша частина українського політикуму та суспільства виступає за збереження курсу на ближчу інтеграцію із Заходом. Наближенню Києва до європейських стандартів повинні сприяти реформи.
Нещодавно Європейська комісія похвалила Україну за проведення демократичних змін, незважаючи на конфлікт на сході України, який продовжується. При цьому чиновники з Брюсселя підкреслили, що процес демократизації не обійдеться без впровадження антикорупційних та люстраційних механізмів.
Менш похвальну оцінку реформаторським змінам в Україні після подій Майдану поставив Павел Коваль, колишній євродепутат та віце-голова Міністерства закордонних справ Польщі:
«Сьогодні в Україні радше ведуться теоретичні розмови про те, як мають виглядати ці реформи. Певні зміни видно і вони позитивні, наприклад - соціальні скорочення, необхідні з точки зору стабілізації бюджету. Сумніви викликає спосіб їхнього впровадження – рівень їхньої координованості надто низький», – зазначив Коваль.
За його словами, вдалі реформи – це ключове питання на сьогодні, бо якщо за рік люди не відчують змін, це може стати дуже добрим підґрунтям для чергового бунту в Україні. Київ на реформування країни отримує, зокрема, і гроші від Заходу. Павел Коваль наголосив, що фінансова допомога для України має бути при цьому значно більшою, ніж раніше. А зобов’язання з українського боку у використанні цих коштів повинні звучати дуже конкретно:
«Це великі гроші. Тільки від Світового банку ця сума складає кільканадцять мільярдів євро, є також допомога і від європейських установ. Проблемою залишається питання, як Україна розраховується з цих грошей, чи вони виділяються на відповідні цілі», – додав Павел Коваль.
На думку Павела Коваля, допомогу від Заходу поки не вдалося скоординувати: США, ЄС чи світові установи діють окремо і кожен ставить свої умови. Україна має за рік чи два впровадити кілька найважливіших змін, наголошує польський політик:
«Україна не потребує книги із реформами. Їй потрібно реалізувати 4–5 ключових реформ, які дадуть швидкий ефект зміни. Ці реформи мають перегукуватися між собою. Тобто, реформа публічних фінансів має перегукуватися із самоврядною реформою. Ці дві реформи повинні збігатися у часі із судовою реформою та боротьбою з корупцією. Все має бути взаємопов’язане та робитися одночасно».
На переконання Павела Коваля, повільна приватизація в Україні означає ще більше збагачення олігархів. Києву треба якомога швидше запустити процес приватизації, стверджує він:
«Україну чекає велика реформа, якої Польща після 89-го року не знала – це реформа рільництва. Є питання, що українці збираються зробити із землею – чи збираються цю землю поволі продавати, і тоді її викуплять найбагатші українці по частинах, створюючи систему латифундизму, яка діяла у І Речі Посполитій – це землеволодіння, засноване на великих поміщицьких маєтках. Тому треба найшвидше приватизувати і допустити якнайбільше людей до цього процесу, аби роздрібнити власність, яка є на території України».
Польський експерт Павел Пурський з порталу eastbook.eu зазначив, що польська модель змін на місцевому рівні може бути чудовим прикладом для України. Не слід недооцінювати допомогу Польщі, зокрема на рівні польського Сейму, в якому створена експертна група з питань проведення самоврядної реформи, координована Марціном Свєнціцьким.
«Самоврядну реформу, яка була проведена в Польщі в 90-их роках, вважають взірцем того, як потрібно врегулювати взаємини між центральною та місцевою владою. На даний час – це головне питання для України в контексті взаємин із окупованими територіями. Не варто забувати, що питання децентралізації влади є головною причиною цього конфлікту в Україні», – зауважив Павел Пурський.
На думку експерта, підтримка України Європейським Союзом, який сильно критикують за те, що він не може рішуче діяти у кризових ситуаціях, залишається важливою. Адже коли ситуація стає більш-менш спокійною, ЄС починає функціонувати, починають діяти механізми підтримки – надходять гроші, впроваджуються новітні технології, будуються інститути. Цей процес допомоги від ЄС поволі відбувається, хоча б тому, що Україні був виділений черговий кредитний транш:
«Зусилля Польщі, як і ЄС у реформуванні України є дуже важливі. Європейський Союз допомагає, хоча ця допомога часто залишає бажати кращого, а сама Спільнота діє надто мляво. Тепер ми бачимо, як певні процеси прискорюються і є помітні докази того, що Європейська Спільнота хоче підтримувати Україну, зокрема надаючи їй черговий транш грошей на реформи», – підкреслив він.
Павел Пурський також зазначив, що в Україні досить сильним є суспільне незадоволення від проведення певних глибоких реформ. Експерт не радить Києву впроваджувати надто радикальні зміни, особливо у соціальній сфері. Неоліберальні ідеї, на основі яких проходила трансформація Польщі, не до кінця виправдали себе. В результаті вони стали причиною глибокої політичної прірви між політичними партіями, ефекти якої у Польщі видно до сьогодні, наголосив Пурський:
«Дуже глибокі соціальні скорочення можуть за якийсь час стати причиною того, що коли в Україну повернеться політика, бо маю враження, що в Україні на даний час політики немає, а є своєрідна домовленість на тему єдності у тому, що треба робити у сфері реформ, то тоді питання реформ може стати віссю для розбіжностей, які, як я сподіваюся, не поділять у тому числі й так званих українських „єврооптимістів”, що сталося свого часу в Польщі».
Польські експерти та політики погоджуються – Україна не може зволікати із змінами в державі, адже це питання є питанням бути чи не бути українській державі, а шлях до свободи та добробуту проходить через складні реформи.
PR24/Тарас Андрухович