Українська президент фонду «Відкритий діалог» Людмила Козловська перебуває у Берліні, де вона візьме участь у слуханнях в Бундестазі на тему порушення верховенства права у Польщі та Угорщині. Внесення її польською владою у Шенгенську інформаційну систему (SIS), що забороняло Козловській повернення у країни Європейського Союзу, було чинним неповний місяць, передає портал onet.pl.
У вівторок, 11 вересня, Людмила Козловська прибула до Берліна, де у четвер, 13 вересня, вона візьме участь у слуханнях в німецькому парламенті. 14 серпня українська голова «Відкритого діалогу» була депортована з території Європейського Союзу унаслідок внесення її у SIS польською владою.
Внесення Козловської у Шенгенську інформаційну систему відбулося унаслідок негативного висновку Агентства внутрішньої безпеки Польщі щодо клопотання Козловської про надання їй дозволу на перебування довготермінового резидента в ЄС. За словами речника міністра координатора спеціальних служб Станіслава Жарина, негативна думку АВБ пов’язана «із серйозними сумнівами щодо фінансування фонду „Відкритий діалог”, головою якого є Людмила Козловська».
За неповний місць Козловській вдалося повернутися на територію ЄС у зв’язку із слуханнями у Бундестазі, про що ще у липні вона розмовляла з двома німецькими парламентаріями Франком Швабе та Андреасом Ніком.
За словами Козловської, минулого тижня вона отримала офіційне запрошення на слухання в німецькому парламенті, а 10 вересня їй видали короткотермінову, спеціальну німецьку візу.
Як довідався портал Onet, підставою для видачі візи був «національний інтереси Німеччини».
Слухання під назвою «Права людини в небезпеці – демонтаж верховенства права у Польщі та в Угорщині» відбудуться 13 вересня у Бундестазі.
Видача візи Людмилі Козловській є черговим сигналом з боку Німеччини, що, на їхню думку, Польща зловживає можливістю, якою є внесення до SIS для витурення з країни або заборони в’їзду до неї незручних людей. У листопаді 2017 року Польща подібним чином заборонила в’їзд на терен Польщі та цілої Шенгенської зони секретарю Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святославу Шереметі.
Нагадаємо, що раніше Німеччина неодноразово порушувала засади Шенгенської зони, наприклад, коли нещодавно вона запросила до Берліну на зустріч з канцлеркою Анґелою Меркель начальника Генерального штабу Збройних сил РФ генерала Валєрія Ґєрасімова, якому заборонений в’їзд на територію Європейського Союзу у зв’язку з його перебуванням у санкційних списках. Крім того, Берлін видав німецьку візу близькому соратнику Путіна з КДБ та екс-президенту компанії «Російські залізниці» Владіміру Якуніну, який лобіює інтереси Кремля у берлінському аналітичному центрі. Посадовець є в американському санкційному списку. Також німецькі концерни порушували санкційну політику, співпрацюючи з російською окупаційною владою під час будівництва електростанції в Криму.
onet.pl/Т.А.