Державна рада з питань оборони Литви, найвищий орган, що координує питання оборони цієї країни під керівництвом президента, під час засідання 28 лютого запропонувала збільшити у 2018 році витрати на оборону до понад 2% ВВП.
«З урахуванням нинішньої геополітичної ситуації та міжнародних зобов’язань у НАТО, Державна рада оборони запропонувала збільшити оборонний бюджет у 2018 році додатково на 149 млн 200 тис. євро», - поінформувала головний радник президента Далі Ґрибаускайте з питань національної безпеки Живіле Шатунене.
Вона додала, що «за прогнозами економічного зростання, цей показник має скласти 2,07% ВВП».
Цьогоріч Литва виділила на оборону 723 млн 800 тис. євро, тобто 1,8% ВВП.
З 2014 року, після анексії Криму Росією, Литва поступово збільшує оборонний бюджет. У 2013 році він становив менше 1% ВВП.
Перш за все, Литва розвиває свої бойові можливості, інвестує в підготовку та проведення вишколів, а також підвищує рівень командування та контролю. Велика увага приділяється кібербезпеці.
За декілька попередніх років Литва повернула військовий обов’язок, прийняла рішення про створення сил швидкого реагування та розпочала процес створення другої бригади сухопутних військ, який завершить у 2019 році і на що передусім передбачені додаткові кошти із оборонного бюджету на наступний рік.
Литва також активно озброюється. Минулоріч вона підписала контракти на купівлю 88 німецьких бронетранспортерів Boxer за 386 млн євро, які мають доставити до країни до 2021 року. Це найбільша угода в історії литовської армії. Литва вирішила також придбати норвезько-американську систему протиповітряної оборони NASAMS на суму понад 100 млн євро.
Нагадаємо, що після саміту НАТО в Уельсі в 2014 році та у Варшаві в 2016 році країни НАТО зобов'язалися збільшити бюджети на сектор оборони принаймні до 2% ВВП до 2024 року. Досі тільки чотири країни Північноатлантичного альянсу, зокрема США, Великобританія, Естонія та Польща, витрачають на оборону не менше 2% ВВП.
IAR/Т.А.