Після Італії, яка вважається проросійською, 1 січня 2015 року піврічне головування у Раді Євросоюзу прийме Латвія – держава, котра дуже побоюється неоімперських амбіцій Москви.
Однак у Ризі запевняють, що її головування не буде антиросійським.
Події в Україні – анексія Криму Росією, а також дії, спрямовані на підтримку нею сепаратистів у Донбасі – спричинили те, що вперше після розпаду СРСР Латвія, а також Литва і Естонія – країни, в яких мешкає російська меншина – мають значні побоювання на тему власної безпеки.
Хоча роль ротаційного президентства у Раді ЄС від часу введення в дію Лісабонського трактату зменшилася, а за координування закордонної політики Спільноти відповідає глава дипломатії Європейського Союзу, країна, котра головує, також має важелі впливу на діяльність ЄС.
Латвія, у якій 25% мешканців мають російську національність, не хоче водночас брати на себе роль головного критика дій Кремля. «Напевно, не будемо провадити ані антиросійське, ані проросійське президентство, а також таке, котре не бере до уваги думку всіх країн-членів ЄС», – сказав нещодавно міністр закордонних справ Латвії Едґарс Рінкевічс.
Тим не менше, Рига планує організувати у травні саміт Східного партнерства за участі Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Проєвропейські устремління частини з цих країн не до смаку Москві. Водночас, цей саміт повинен стати нагодою для надсилання сигналу, що ці країни, які співпрацюють із Брюсселем, можуть розраховувати на лібералізацію візового режиму.
Під час головування Латвії у Раді ЄС неодноразово буде обговорюватися у Брюсселі питання санкцій проти Росії. Згідно із законодавством ЄС, санкції, накладені в 2014 році, припинять свою дію у липні 2015 року, однак, у деяких країнах зростає побоювання, що погана економічна ситуація в Росії шкодить також економіці ЄС.
PAP/Т.А.