Про Аміну Окуєву можна розповідати багатьма прикметниками. Але провідним словом цієї виставки є іменник. Життя. «Аміна: Життя» - під таким заголовком у нижній палаті польського парламенту триває фоторозповідь про лікарку, громадську діячку, учасницю Революції Гідності та війни на сході України. Українку з польсько-чеченським корінням, символ багатонаціональної боротьби за незалежність України.
Виставка відбувається під почесним патронатом віце-маршала Сейму Ришарда Терлєцького, а відкрито її з ініціативи депутатки Малґожати Ґосєвської та посла України у Польщі Андрія Дещиці. Місце вибрано не випадково, - говорить посол Андрій Дещиця:
«Ми хотіли показати цю виставку у Польщі з кількох причин. Перш за все, щоб показати серед партнерів, серед союзників боротьбу українського народу проти російської агресії. У Сеймі ми бачимо багатьох депутатів, котрі їздять на фронт, котрі бувають в Україні, підтримують Україну. По-друге, ми хочемо донести до світу, що в Україні продовжується війна. І, на жаль, ця війна має трагічні сторінки. Такою трагічною сторінкою є смерть Аміни Окуєвої. Але із іншого боку, її життя, її боротьба є символом протистояння російській агресії. І по-третє, ми хотіли показати, що в Україні за свободу і незалежність нарівні з чоловіками борються жінки».
Аміна Окуєва воювала на Донбасі в складі батальйону «Київ-2». На виставці, зрештою, є фотографії з фронту, з війни. Вони чорно-білі. Є теж кольорові фотографії Аміни, усміхненої і радісної. А якою вона була?
Сергій Шаповал, майор полку поліції особливого призначення «Київ», в складі якого воювала Аміна Окуєва:
«Ці фотографії на 99,9% передають, якою була Аміна. Вона була особливою, тому що вона вміла дружити. Вона була настільки відкритою і ще по-дитячому безпосередньою, що іноді, коли я дивився на неї на заняттях чи тренуваннях, то вона мені нагадувала моїх дітей. Це – людина з чистою душею. Насправді, таких дуже мало у світі».
Аміна завжди була не такою як всі. І ця її незвичайність її вирізняла, - говорить мама Аміни Окуєвої, Ірина Камінська:
«Вона завжди відчувала, що мусить виконати якусь місію, і вона її шукала. Є люди, котрі відчувають свою долю. Вона знала, що не буде довго жити. Вона жила рівно 34 роки, 5 місяців, 25 днів і 17 годин. Від самого народження вона була незвичайною. І я від самого початку знала, що Аміна буде завжди природною і буде себе поводити в різних ситуаціях так, як вона вважає. У Москві на зламі 1999 і 2000, після тих вибухів житлових будинків, котрі були ініційовані ви знаєте ким, Аміна одягнула хіджаб і вже не зняла її. Вона не боялася тоді носити хіджаб, хоча ходити спокійно в ній по Москві було практично неможливо. Вона була вільною людиною, і це відчуття свободи було для неї найважливішим».
Амніа Окуєва народилася в Одесі, в її жилах пливла польська та чеченська кров. Разом з родиною вона мешкала в Москві (де здобувала дипломатичну освіту) та Грозному. У 2001 році брала участь у Другій чеченській війні, на боці захисників Чеченської республіки Ічкерія. До України повернулася у 2004 році. Тут вивчилася на хірурга. Коли почався Євромайдан – вступила до Самооборони, а з вибухом війни на Донбасі вступила до лав батальйону Київ...
«Вона боролася за незалежність України і вірила, що Ічкерія колись теж буде вільною. У неї була така впевнена думка, що виборовши незалежність України, знищивши цю абсурдну російську систему, її прабатьківщина Ічкерія стана вільною, незалежною. Вона з цею думкою жила і воювала. Вона вірила в перемогу», - говорить Сергій Шаповал.
«Одержимість хоробрих – в цьому мудрість життя» - улюблену фразу Аміни Окуєвої нагадали у польському Сеймі. Своє життя вона віддала за батьківщину. Говорить Ірина Каміньска:
«Справа в тім, що це дуже відповідальна, складна і неймовірна небезпечна справа – захищати Батьківщину. І коли мені кажуть, як ти могла її відпустити! А як можна було не відпустити? Ви знаєте, люди мені часто кажуть «у мене не було вибору». Вибір є завжди, просто наслідком цього вибору може бути смерть. Це дуже страшно, що зараз на фронті цієї неоголошеної війни гине цвіт нації, до якого належить моя донька. Ці люди, ціною власного життя, відстоюють свободу».
Аміна Окуєва загинула 30 жовтня 2017 року року.
Від початку російської агресії на Донбасі через бойові дії пройшло понад шість тисяч жінок – військових, добровольців, так і волонтерів.
Запрошую послухати повну версію передачі в звуковому файлі
Яна Стемпнєвич