Швеція - для багатьох залишається зразковою в питанні системи соціального забезпечення, яка функціонує в цій країні, також і ВВП на душу населення є одним із найвищих у світі. Швеція, якщо не лідирує, то посідає високі місця в рейтингах стосовно якості життя, здоров'я та освіти.
У неділю в Швеці відбулися парламентські вибори та вибори до органів місцевого самоврядування. Право голосу в цій державі має близько 7,5 мільйонів громадян. Цьогоріч третина виборців взяла участь у достроковому голосуванні. Швеція належить до тих країн, де явка на виборах є зазвичай дуже високою, назагал понад 80 відсотків. Це зумовлено тим фактом, що у шведів висока громадянська свідомість, та не тільки. На високий рівень явки виборців впливає також і те, що в них перед виборами триває так званий період «до виборів», коли можна голосувати не просто на виборчих дільницях, але наприклад у бібліотеках на вокзалах, або навіть у виборчих автобусах. Але, що цікаво, і нечувано навіть, це те, що виборець, який голосував раніше, може змінити свою думку в день виборів, тобто зробити таке своєрідне спростування, – говорить польська публіцистка і перекладачка, яка мешкає в Швеції, Катажина Тубілєвич:
«Це, справді таки, незвичайна річ, така можливість дійсно існує. Всі голоси віддані до дня виборів, мають спеціальний номер, який дозволяє на те, щоб його знайти. А отже, якщо виборець змінить свою думку, наприклад під впливом виборчих дебатів, які тривають до останнього дня, то абсолютно може змінити думку і голосувати інакше».
Характерне для цієї країни є теж те, що там не оголошують виборчої тиші, у день виборів можна публікувати результати опитувань, а політики мають право висловлювати свої думки і погляди.
І ось, наприклад, цьогоріч у день виборів, в неділю, шведське телебачення запросило до своєї студії лідерів кількох найбільших партій країни. Їхня бесіда мала проводитися у легкому тоні, а враховуючи факт, що дні після оголошення результату виборів будуть непростими, запрошеним до студії політикам запропонували зняти стрес за допомогою, тут на вибір: боксерські рукавички, шнурок, ласощі, свисток, книжки і тренувальна мата. Дотеперішній прем’єр-міністр Стефан Левен вибрав мат, бо як зауважив він, на його погляд:
«Медитація є гарним способом. Сядьте або ляжте, розслабтеся і вибирайте темп ваших майбутніх дій. У мене є давня техніка відпочинку - як сидячи, так і лежма. Це дуже допомагає».
І спостерігаючи за тим, що відбувалося в студії шведського телеканалу, могло скластися враження, що медитація – це для шведських політиків природна річ, оскільки лідер «Партії поміркованих» Ульф Крістерссон теж вибрав мат, проте при нагоді він ще представив свої політичні цілі:
«Це не час приймати швидкі, драматичні рішення. Для нікого не секрет, що я хочу створити коаліційний уряд. Але я знаю, що це не буде легко чи швидко. Перш за все, я повинен бути впевнений, що наша спільна політика буде ефективною. Це може зайняти багато часу».
Єдиним політичним лідером, який не з'явився у студії громадського телебачення був глава популістської антиіммігрантської партії Шведські демократи Йіммі Окессон. А треба підкреслити, що серед тем, які переважали у ході виборчої кампанії в Швеції, саме й була проблема імміграції, далі: безпека та служба здоров’я. Ця країна, яка нараховує 10 мільйонів мешканців, упродовж останніх шести років прийняла приблизно 400 тисяч осіб, які звернулися про політичний притулок в Швеції. Багато хто зі шведів переконані, що саме цей факт впливув на зменшення почуття безпеки в Швеції. Ці настрої, природно, мали віддзеркалення у результаті виборів, – наголошує Катажина Тубілєвич:
«Шведи, втім як і мешканці багатьох європейських країн, переживають кризу довіри до політиків. Наголошується на тому, що частково успіх популістських шведських демократів пов’язаний саме з відчуттям, що інші політики про них забули, з почуттям безсилля. Це не так, що всі виборці Шведських демократів це шведи, які нараз перетворилися в расистів й голосують за антиіммігрантську партію. Справа в тому, що велика частина голосів відданих за цю партію, - це голос протесту».
Однією з найдошкульніших проблем, з якою нині стикається шведське суспільство, є дедалі більша злочинність. Ця проблема не виникла з дня на день, – пояснює публіцистка:
«Протягом багатьох років швецька поліція переживає кризу, яка виникла внаслідок помилкових рішень щодо реформ в цій структурі, які приймалися роками раніше, ще за попередніх урядів. Те ж саме стосується й інших секторів життя Швеції. Нині – це криза в службі здоров’я. У Швеції є місця, де на операцію треба чекати більше року. І оскільки в Польщі ми з такою ситуацією ознайомлені, то в Швеції – це неприпустимо, позаяк в цій країні, за традицією, люди дуже сильно довіряють державі. У шведів довгими роками утверджувалася думка, що це найкраща держава загального добробуту в світі, де все працює бездоганно. А коли виявляється, що, однак, не працює бездоганно і є збій системи, природно, це викликає величезне занепокоєння».
Репутація Швеції як країни загального добробуту в світі виходила далеко поза межі цієї держави, бо, як відомо, упродовж останніх шести років Швеція прийняла приблизно 400 тисяч мігрантів. Прогнози з питань міграції передбачають, що до 2020 року до Швеції має прибути приблизно 300 тисяч осіб, в основному це будуть рідні і близькі тих біженців, які вже отримали у Швеції політичний притулок. Потенційно – це наступне джерело проблем, з яким шведи будуть змушені собі порадити, – наголошує Катажина Тубілєвич:
«Нині в Європі не можна сказати: ми замикаємо кордони і ніхто до нас не в’їде. Крім того, існує дуже багато різних законів, яких європейські країни мають дотримуватися, одним із таких законів та правил є право на возз'єднання сім'ї. А отже, якщо Швеція одного року прийняла 163 тисячі біженців, а протягом наступних років прийняла чергові тисячі осіб, то природно, що тепер до Швеції прибудуть родини цих біженців. У демократичній державі цього заборонити не можна. Тобто політики не здатні швидко і масштабно змінити рівень імміграції».
Остаточні результати голосування очікуються не раніше середи. Проте, як вже відомо, ні центролівиця, ні центроправиця не отримали більшості, натомість антиіммігрантське угруповання залишилося третьою силою у Швеції. Явка на виборах становила 84,8 відсотка. Тепер Швецію чекають тривалі політичні переговори, метою яких є створення більшості в парламенті.
Л.І.