Половина випускників польських медичних вишів шукає праці за кордоном, а кількість лікарів на 100 тисяч населення у країні над Віслою є однією з найнижчих в ЄС, - таку тривожну статистику нещодавно подало польське Міністерство охорони здоров’я. Як можна змінити ці тренди?
Брак місць на найпрестижніших спеціалізаціях, нестача сучасного обладнання, і – що найважливіше – невисокі доходи, - ці фактори змушують випускників польських медичних вишів все частіше шукати щастя за кордоном. Після вступу Польщі до ЄС у 2004-му до праці за кордоном шикувався щоп’ятий майбутній лікар, пізніше – щотретій, тепер таке бажання декларує щодругий. Здається, полякам вже у найближчі роки загрожує реальна криза медичних кадрів. Як ліки на неї розглядаються мігранти та реформа місцевої системи медичної освіти.
Гість Польського радіо, доктор Маріуш Ґуйський з Варшавського медичного університету вважає, що ситуація, яка склалася з молодими кадрами у польскій медицині, є не просто сумною, а катастрофічною:
- Навіть якщо б це було 10% чи 20% тих, хто виїжджає, це б вже було великою проблемою. По-перше, у нас на 100 тисяч мешканців припадає найнижча кількість лікарів у всьому Євросоюзі. А ще гірше виглядає справа з медсестрами, а саме їх роль стає особливо важливою, адже ми живемо в часи старіння суспільства. По-друге, є економічний фактор: навчання студента медицини є дуже коштовним, і ми не є настільки багатою країною аби дозволити, що б студенти, які вчилися за гроші платників податків, потім просто отримували диплом та їхали в світ.
Міністр освіти та науки Польщі Ярослав Ґовін нещодавно навів цифру: навчання одного студента-медика обходиться польському бюджету у 120 тисяч євро. Політик визнав, що поки держава не має наміру вводити оплату за навчання на медичних факультетах, однак свідомість того, що Варшава фактично фінансує медичну систему Німеччини чи Британії є. І з цим треба щось робити. Що – доктор Ґуйський має кілька пропозицій:
- Звісно, так є, що ми як держава, як суспільство, солідарно складаємося на вищу освіту наших громадян, на медичних та інших університетах. І ми сподіваємося, що майбутні лікарі якимось чином сплатять цей «кредит». Останнім часом з’явилася концепція, щоб зобов’язати випускників польських медичних вишів принаймні кілька років відпрацьовувати у Польщі. Мені важко так одразу погодитися на таке рішення, але його напевно треба обговорити, бо не може повторюватися схема: суспільство платить – молодий лікар їде. На мою особисту думку, обов’язкове відпрацювання є занадто різким рішенням. Натомість варто розважити принаймні часткову оплату за навчання для тих випускників, які залишають країну. Люди, які вчаться за гроші держави, мають щодо неї борг, і мусять якимось чином його сплатити.
Співрозмовник Польського радіо наголошує – схема «повчилися вдома – поїхали працювати на Захід» є проблемою не тільки для Польщі:
- Цей феномен спостерігаємо у багатьох країнах, де платять гірше, ніж у Західній Європі чи США. Це натуральна риса людини – шукати, де ліпше. Але це також натурально для держави хотіти не витрачати свої кошти на марно. У Британії кілька років тому була запроваджена оплата за вищу освіту. Є система стипендій та навчальних кредитів. Найліпші виші у світі, американські, теж пропонують переважно платні програми. Так що платна вища освіта, втім у сфері медицини, не є космічною ідеєю.
Хоч лікар вважається у Польщі однією з найбільш престижних професій, а лікарі тішаться одними з найвищих зарплат у позабізнесовій сфері, не секрет – у Британії, Швеції чи Норвегії випускник польського медичного вишу може заробити набагато більше меншими зусиллями. Здоров’я – річ недешева, а польській системі охорони здоров’я хронічно бракує грошей. Організація економічного розвитку та співпраці, яка об’єднує найбільш розвинуті країни світу, оцінює, що її члени мають витрачати на систему охорони здоров’я принаймні 6% ВВП. У Польщі цей показник ледве доходить до 4,5%. Навіть якщо польським медикам збільшити зарплатню у два рази – проблему не розв’яжеш, - переконує Ґуйський:
- Думаю, справа є більш складною. Я не уявляю собі ситуації, щоб зарплатні лікарів у Польщі та Британії зрівнялися. Але я не думаю, що молодих лікарів турбують тільки гроші, хоча зарплатня на старті дійсно є невисокою. Лікарі після вишів можуть претендувати на 500 євро на місяць, лікарі з кількарічним досвідом – на 700-800. З іншого боку, ціни у Польщі є також нижчими ніж у Британії. Найбільша проблема для молодого лікаря це ускладнений доступ до спеціалізації. По-друге, це часто феодальна манера поведінки старших колег. Молоді люди з амбіціями не можуть знайти собі місце у польській медицині. З цим також мусимо щось робити! Медицина сьогодні розвивається таким чином, що нам потрібні спеціалісти у вузьких галузях. А ми випускникам цієї вузької спеціалізації часто дати не можемо.
Варто додати, що старші лікарі не так нарікають на брак перспектив, як молодь. Професор медицини у Польщі за годину заробляє майже стільки ж, скільки голова представленої на біржі фірми. Так що імміграція зрілих спеціалістів країні над Віслою наразі не загрожує:
- Досвідчені лікарі-спеціалісти непогано дають собі раду. У них є своє середовище, вищі зарплатні, їх цінує суспільство. У цій групі міграція є маргінальним явищем. З молоддю інакше. Якщо б я сьогодні закінчував університет, то поважно б замислився над імміграцією, не тільки з фінансових причин, а й з точки зору інших стандартів праці.
Протягом останніх років у Польщі постійно зростає кількість лікарів та медсестер з України. Аби працювати у Польщі, українці мусять нострифікувати диплом, якщо потрібно – пройти додаткові академічні курси. Пізніше лікареві дозволяють обмежено практикувати фах аби здійснити подипломну практику. Нарешті, треба скласти Державний лікарський іспит. Лише після цього іноземець з-поза ЄС можна просити у Польщі про повне право до праці за фахом лікаря. До речі, поляки часом обирають медичні студії в Україні – англомовні програми українських університетів є набагато дешевшими, ніж пропонують польські виші. Якщо абітурієнт не потрапить на оплачене державою місце на медуніверситеті, рік навчання на лікарській спеціалізації у Польщі обійдеться приблизно у 5 тисяч євро.
PR 24/О.Б.