Група 33-ох українських солдатів перебуває у місцевості Осєк у Поморському воєводстві на півночі Польщі. Серед бійців, які приїхали лікуватися, є і професіонали, і люди, які зовсім недавно вступили в армію і були поранені під час проведення антитерористичної операції на сході України. Їхня реабілітація в осередку «Добрий брат» стала можливою завдяки польським підприємцям, що займаються бізнесом також в Україні. Вони вирішили зібрати гроші й допомогти ветеранам. Українські бійці приїхали сюди на оздоровлення не вперше, попередня група була восени – каже Якуб Марковський, директор Реабілітаційно-рекреаційного центру «Добрий брат» в Осєку.
Якуб Марковський: Це наш другий реабілітаційний тур. Перший тур зорганізував мій батько, який є одним із власників цього центру. Він зі своїми друзями призначив на це гроші і ми тут усе влаштували. У нього визріла ідея: якщо є такий осередок, а він сам багато часу проводить в Україні і здружився з цими людьми, то чому б їм не допомогти? Він телефонував, дізнавався, чи є місця, чи можна було б так зробити, й ми перевірили: вдасться!
На реабілітації в Осєку перебуває, зокрема, капітан Михайло.
Капітан Михайло: Ми воювали разом, тільки в різних бригадах. Я – командир роти, і також був поранений на Донбасі, під Слов’янськом. Після того, як штурмували міста, я, просто, підірвався БТРом на протитанковій міні.
У військових, які лікуються в центрі «Добрий брат», серйозні травми – каже директор.
Якуб Марковський: При першій групі, коли вона приїхала й хлопці вийшли з автобуса: кілька – на милицях, інші ходили самостійно, – я глянув на них і подумав, навіщо вони сюди приїхали, адже всі ходять, усі здорові. А пізніше, коли вони почали роздягатися, стало ясно, що в одного зовсім немає м’язів на нозі: він ступає ногою, яка скріплена дротом. У другого – такі сильні поранення, що він не може піднести ноги, не може схопити пальцями ручку.
Один з українських бійців, капітан Михайло, розповідає, що в центрі «Добрий брат» вони проходять комплексне лікування.
Капітан Михайло: Процедур у нас багато, в кожного чотири. Тобто – ми проходимо і гідротерапію, і фізіотерапію зі спеціалістом реабілітологом, і лазерну, і магнітну терапію. Усі ці процедури приписуються кожному хворому, у залежності від ступеня його поранення і потреб, щоб якнайкраще допомогти.
Інший український військовий, підполковник Валентин, каже, що ставлення до них у Польщі – дуже позитивне.
Підполковник Валентин: Люди тут прекрасні, ставляться до нас дуже добре, особливо реабілітологи, також шеф «Доброго брата»: віднеслися до нас із розумінням, добротою. Дуже їм дякуємо.
Директор реабілітаційного центру Якуб Марковський розуміє, що українські бійці, якщо зможуть, повернуться до військової справи.
Якуб Марковський: Ми усвідомлюємо собі, що армія – це їхнє життя. Ми хотіли б, щоб вони не воювали: вилікуємо їх і нехай настане мир, щоб вони сиділи вдома, зі своїми родинами. Але ми розуміємо, що частина з них повернеться й боротиметься надалі. Ми, з нашого боку, робимо все, щоб їх вилікувати. А про їхню подальшу долю вирішуватимуть вони самі та українська армія.
Підполковник Валентин звертає увагу, що військові хочуть миру, але готові служити батьківщині зі зброєю в руках.
Підполковник Валентин: Усе залежатиме від того, як швидко ми станемо на ноги. А далі вже буде видно. Тепер важлива реабілітація, вилікуватися, щоб бути, як усі, ходити, могти щось робити. Звичайно, ми хочемо, щоб усе швидше закінчилося, стабілізувалося, щоб люди перестали воювати один проти одного, перестали стріляти. Ми не хочемо війни. Прагнемо, щоб нарешті настав мир.
Слід додати, що цей реабілітаційний тур українців у центрі «Добрий брат» на Помор’ї не є останнім.
Н.Б./PR1