Logo Polskiego Radia
Print

«Народи і стереотипи»

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 10.06.2014 18:00
  • 20140610-narody i stereotypy.mp3
Стереотипи формують як образ зовнішнього світу, так і самооцінку нас як нації. Про стереотипи дискутували український письменник і польські письменники, які пишуть про Румунію та Україну.
flickr/Dller

Звідки беруться стереотипи? Чи стеретипи змінюються? Відповідей на ці та інші запитання шукали учасники дискусії «Народи і стереотипи» - польські письменники Малґожата Раймер, Зємовіт Щерек і український поет Андрій Любка.

Дискусія відбулася 9 червня у Варшаві, в рамках промоції останнього випуску часопису «Herito» (Геріто), який видається польською та англійською мовою. У червні головною темою квартальника були стереотипи.

Поляки надалі керуються в житті «утрамбованими» поглядами про інші народи– стверджують учасники дискусії. - Стереотипи передаються з покоління на покоління, формуючи образ як зовнішнього світу, так і самооцінку поляків, як нації.

Поляки позиціонують себе як «західних європейців», хоча до Заходу їм ще ду-у-у-уже далеко. «Це дикий Схід тільки у західній упаковці» – стверджує Зємовіт Щерек, автор репортажу у стилі ґонзо-журналістики «Прийде Мордор і нас з’їсть. Або таємна історія слов’ян».

- Тисячу років тому Польща прийняла певний західний епідерміс, західну форму, яка, щоправда, «в’їдається» у Польщу дедалі глибше... Але цивілізаційна прірва між Заходом, яким є Польща і Заходом, яким є Німеччина, набагато глибша, ніж між Польщею та Україною, Білоруссю, а навіть Росією. Ми не «вписуємося» в тяглість західної цивілізації. Так, ми пишемо латинкою, певні політичні чи суспільні шари беруть за взірець західні вирішення. Але кожен, хто приїде до нас, зауважує, що Польща є частиною східного простору.

Тому і велика частина дискусії була присвячена спробі визначити – чим є Захід, а чим – Схід. Власне у поділі на Захід і Схід домінує стереотипне мислення – стверджують учасники дискусії. А саме визначення залежить від цивілізаційної вісі того, хто визначає.

Модератор дискусії, польський журналіст Макс Цеґєльський звернув увагу теж на поділ Північ-Південь, який зміцнився під час фінансової кризи.

- Фінансова криза ЄС показала, що під час економічного ослаблення уніфікаційна ідея теж починає слабнути. І на поверхню виходять стереотипи. Зокрема, стереотипи про південні народи – передусім греків, котрі беруть від півночі Європи гроші і їх марнують. Цікавим є те, наскільки сильно нам потрібні стереотипи у моменти слабкості. Передусім економічної слабкості, яка може перетворитися теж у слабкість інтелектуальну. Ми знову прагнемо спростити цей світ.

Парадоксально, але на економічній кризі найбільше «виграла» Польща, їй вдалося змінити негативний стереотип поляка, зокрема, на Заході – стверджує польська письменниця авторка книжки «Бухарест, пил і кров» Малґожата Раймер. Отже, - каже, - стереотипи мають теж здатність змінюватися.

- Польщу сприймають за кордоном як зелений острів. Люди мені кажуть «у вас не було кризи». Навіть у Румунії мене час від часу питають, чи не можу їм допомогти знайти у Польщі працю – настільки там сильним є міф економічного успіху Польщі. Хочу звернути увагу, що в останньому номері журналу «Геріто» з’являється теза про те, що стереотипи можуть змінюватися, а найкраще це видно у польсько-німецьких стосунках. Зник цей страшний стереотип поляка-алкоголіка та злодія, а замість нього з’явився інший – «працьовитого поляка», такого, котрий працюватиме до останньої краплі крові.

Але не тільки стереотип поляка змінився на Заході... У Польщі, наприклад, змінився стереотип українця й України – зауважив один із слухачів дискусії.

- Як на мене, ця дискусія показує, що стереотипи існують тому, щоб народи могли лікувати власні комплекси. Сьогодні, можливо, ще існує стереотип українок-прибиральниць, але чи польки не їздили прибирати у Західній Європі? Я б хотів повернутися до подій березня у Києві. Коли втік Янукович і українці пішли на екскурсію в його резиденцію. Як вони себе порядно вели! Або у Львові, коли повтікали міліціонери, люди самі дбали про порядок у місті. Отже, прагну сказати: ми, поляки, (я пишаюся тим, що я - поляк) повинні ще повчитися в українців. Тож дякуємо вам!

У революційні часи стереотип поляка теж змінювався, з негативиного на позитивний, - зауважує Зємовіт Щерек.

- Це синусоїда. Кожного разу, коли поляки борються, йдуть на барикади... чи це більшовицька війна, чи 1939-тий рік, чи 81-ий... стереотип поляка на Заході змінюється, і вуса поляка перетворюються на атрибут лицаря, а не ціпов’яза. Але коли революційний вогонь згасав, то міцнішав стереотип селюка, який зловживає алкоголем. За цим принципом під час Майдану негативний стереотип українця затьмарився. Як воно буде далі - побачимо. Але я покладаю надії у тому, що впродовж цих останніх місяців ми, тобто поляки та українці, пізнали одне одного. Було чимало приватних зустрічей, розмов (на тому ж Майдані). Завдяки ним позитивний стереотип українця може довше функціонувати.

Взагалі поділ на Захід і Схід Європи - умовний і стереотипений, - переконаний Зємовіт Щерек.

- Взагалі я вважаю, що говорячи про Схід і Захід, ми стереотипно зациклилися. Немає жодного Сходу, і його ніколи не було. Було кілька пунктів на Земній кулі, де різні цивілізації намагалися якимось чином опорядитися, побудуватися. Західна цивілізація це все «розвалила»... А потім створила найбільш гуманну систему, яка досі існувала. І це – Захід. Близькі сусіди Заходу, які намагалися створити для нього якусь альтернативу, були або надто малоконкурентноспроможні, або заслабкі щоб йому протиставитися. І перетворилися на такий собі «тягар». Росія – це ж карикатура Заходу. Насправді немає і ніколи не було жодного Сходу... Є просто західний спосіб «впорядкування» простору.

Одну з цікавіших тез під час дискусії поставив український письменник Андрій Любка - «найбільш європейською країною є зараз Україна». Про неї ми і поговорили після дебатів.

Запрошую послухати звуковий файл

Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти