Велика субота колись і тепер

Велика субота – це у народній традиції час освячення харчів. Колись у польських селах це дійство виглядало зовсім по-іншому, ніж тепер – розповідає Патрик Павлячик з Державного етнографічного музею у Варшаві. Сьогодні у кошичок вкладають символічну кількість продуктів, а колись – святили все, що споживалося у період Великодніх свят. У традиційному кошику обов’язково мав бути хліб, найважливіший символ у християнській традиції, сіль, яка мала проганяти зло, хрін та оцет.

– Це було пов’язане з муками Христовими, саме оцтом поїли Ісуса перед смертю на хресті. Окрім цього, у кошичках знаходиться великодній баранець, тобто Агнець. Колись це були справжні печені ягнята. Пізніше їх замінили сформованими з тіста у вигляді сидячого або стоячого баранця. Зараз дуже популярні такі фігурки з цукру, – каже етнограф.

Крім фігурок з дріжджового тіста або цукрових, бувають також баранці з масла. Найстарша згадка про традицію посвячення великодніх страв у Польщі походить з 1300 року і знаходиться у «Ґнєзнєнському служебнику».

У Велику суботу в Католицькій церкві посвячують не тільки страви, але також воду й вогонь.

Н.Б./IAR