«Дружба в тіні Кремля. Завтра Україна» – це назва другої частини кіноциклу, прем’єра якого нещодавно відбулася в одному з кінотеатрів Варшави. Це документальна стрічка, в основі якої – доповідь польської євродепутатки Малґожати Ґосєвської про жорстокі російські воєнні злочини в окупованій східній частині України.
Кіноцикл «Дружба в тіні Кремля» розкриває головне послання промови екс-президента Польщі Лєха Качинського, який трагічно загинув унаслідок авіакатастрофи неподалік Смоленська у квітні 2010 року.
Під час мітингу на підтримку грузинської незалежності та суверенітету після нападу Росії на Грузію у серпні 2008 року польський президент, зокрема, сказав: «Ми тут для того, аби висловити свою повну солідарність. Ми тут, лідери п’яти держав: Польщі, України, Естонії, Литви та Латвії. Ми тут для того, аби боротися».
Головним посилом виявилися наступні слова Лєха Качинського: «Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, прийде час і на мою країну, на Польщу!».
Кіноцикл, як і друга його частина – «Дружба у тіні Кремля. Завтра Україна», має розкрити правду, змусити європейське суспільство прокинутися, вивести його з небезпечного сну, стривожити європейських політиків, – говорить один з режисерів цього фільму Войцєх Яхимяк:
«Друга частина присвячена ситуації в Україні. А саме, такій вузькій темі як доповідь про російські злочини, автором якої є євродепутатка Малґожата Ґосєвська. На підставі цієї доповіді та свідчень осіб, котрі були у неволі сепаратистів та росіян на сході України, ми зняли цей фільм. З п’ятьма із 62 свідків цієї доповіді ми записали інтерв’ю, на цій підставі ми представили історію довкола цілої теми війни в Україні. Ми намагаємося розвинути ідею святої пам’яті Лєха Качинського – „сьогодні Грузія, завтра Україна”, ті пам’ятні слова на мітингу у Тбілісі, коли він попереджав Європу та світ про те, що Росія постійно зберігає свої імперські амбіції і що ми повинні протидіяти цьому. Цей фільм – додатковий голос у цій справі, він показує нинішню дійсність».
Нагадаю, що у 2016 році депутатка Європарламенту Малґожата Ґосєвська, після копіткої праці спільно з багатьма польськими та українськими волонтерами над доповіддю про жорстокі злочини сепаратистів та росіян, внесла ці зібрані докази до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Польська парламентарка нагадала, що у російських в’язницях надалі утримують українців, багатьох з яких продовжують жорстоко катувати та знущатися над ними. Одним з головних меседжів фільму є слова Малґожати Ґосєвської про те, що воєнні злочини не мають терміну давності і раніше чи пізніше злочинці будуть засуджені та покарані.
«Міжнародний кримінальний суд характеризується не надто швидкою роботою. Однак, оптимізм викликає те, що він вже почав розгляд однієї справи проти Росії, яка стосується війни в Грузії. Маю надію, що це також відкриє шлях до нашої справи, того, що вдалося нам зібрати у нашій доповіді. І що люди, котрі нам повірили, говорячи про свій страшний досвід, розповідаючи про завдані їм кривди, дочекаються хоча б крихти справедливості, що буде спрямована проти їхніх кривдників та злочинців. Я вірю, що це станеться», – наголосила вона.
Проте, попри війну в Грузії, анексію Криму, окупацію і агресію в Україні, попри смоленську трагедію та дестабілізацію ситуації в цілому світі, Захід продовжує займатися бізнесом з Росією. Чи можливо нині зупинити створення нової імперії, про яку мріє Путін? За словами Малґожати Ґосєвської, нині вдається досить ефективно стримувати Росію.
«Ми розвиваємо зв’язок між державами нашої частини Європи, опрацьовуємо спільну позицію, на наших землях нарешті розгорнуті війська НАТО, також американські. Проте, звісно, кожні декілька місяців починається дискусія на тему санкцій, час від часу кордони між Грузією і так званою Південною Осетією чи Абхазією змінюються, відбувається викрадення людей і захоплення земель. Росія, значною мірою, робить те, що їй заманеться. І часто сміється нам в обличчя. Іноді я задумуюся, якою була би дійсність, якби не трапилася смоленська трагедія, якби був такий сильний та рішучий політик, як Лєх Качинський. Якби не стався Смоленськ і він би жив, чи була би тоді анексія Криму, чи була би війна на Донбасі? Мусимо сказати собі, що у цей період нам не вистачило сильного, мужнього лідера, який сказав би „ні!”, який би схилив інших до рішучої позиції. І тут виникає інше запитання – чи не сталася смоленська трагедія тому, щоб такого політика якраз не стало?» – запитала Ґосєвська.
Один з режисерів, Мацєй Ґрабиса, звернув увагу на дуже великий вплив на війні, зокрема в Україні, Російської православної церкви, колишніх співробітників КДБ та нинішніх ФСБ, а також їхнього зв’язку з так званим «рускім міром».
«Росія має нову ідеологію під назвою „рускій мір”, у якій є багато колишніх офіцерів раніше КДБ, а нині ФСБ. Ідеологія „руского міра” об’єднана з Російською православною церквою і так званою Російською православною армією, яка воює на Донбасі. Представники Московської церкви благословляли кулі тих, хто йшов вбивати. Функціонування так званої ДНР спирається на старі колишні органи та структури Радянського Союзу, на людей, котрих привезли туди ще за часів Сталіна, а пізніше тих, кого готували у 1990-их роках. Все це завершилося гібридною окупацією. Така сутність нинішньої Російської Федерації», – сказав він.
Цілий цикл «Дружба у тіні Кремля» може стати ще одним сильним інструментом боротьби в іншій запеклій та жорстокій війні – інформаційній та пропагандистській. Фільм, зокрема, показує механізми дії та впливу російської агентури з використанням пропаганди та сили задля дискредитації свідків злочинів, та тих, кого викрадали, катували.
Присутні на прем’єрі фільму «Дружба у тіні Кремля. Завтра Україна» висловили велику повагу українському народу, який, як нагадав один з глядачів, уже четвертий рік захищається від російської агресії. «Відомо, що колись була Чечня, потім Грузія, Смоленськ, Україна, потім був малайзійський літак, і питання – що далі? Проблема не у тому, чи, а коли, де і як вчергове атакує Росія. Полякам і українцям потрібно позбутися емоцій та дотримуватися холодного прагматизму, бути разом і підтримувати один одного, аби могти захиститися від авторитарної фашистської Росії», – наголосив ще один з присутніх у залі.
Т.А.