Logo Polskiego Radia
Print

Європейська комісія почне переговори з Великою Британією про її вихід з ЄС

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 23.05.2017 15:50
  • Єврокомісія почне переговори з Лондоном.mp3
Польща позитивно сприйняла схвалені рекомендації, Варшава зацікавлена майбутнім поляків на Островах та бюджетом
ЛондонЛондонWikimedia Commons/CC0 1.0/Theron from Midland, MI, USA

Міністри 27 країн, відповідальні за європейські справи, 22 травня офіційно висловили своє повноваження стосовно переговорів про так званий брекзит. Схвалені документи підтверджують попередні домовленості і визначають рамки дискусії для Європейської комісії. Переговори з Лондоном мають початися 19 червня. Головний переговірник Мішель Барньє підтвердив, що спочатку дискусія стосуватиметься пріоритетів ЄС, тобто гарантування прав європейцям, які живуть у Великій Британії, та фінансових розрахунків. Брюссель хоче, щоб британці, попри «брекзит», надалі вносили свою частку до бюджету Євроспільноти до 2020 року.

Польща задоволена рекомендаціями до переговорів з Великою Британією. У них враховано важливі для Варшави питання, – заявив віце-міністр закордонних справ Конрад Шиманський.

– Отже, ми маємо приводи до задоволення – адже всі важливі з польської точки зору елементи переговірної позиції, а також певну логіку цих переговорів, дуже детально відмічено в мандаті для Європейської комісії.

У випадку Польщі найважливішими є гарантії для європейців, зокрема поляків, що проживають на Британських островах. Наприклад, у випадку осіб, які в момент виходу Британії з ЄС не сповнюватимуть вимоги щонайменше п’яти років проживання, що дає право на постійне перебування в цій країні. Другою важливою темою є фінанси. Варшава очікує, що євросоюзні фонди для Польщі не зменшаться і британці надалі перераховуватимуть свій внесок до нинішнього бюджету Євроспільноти, що охоплює період до 2020 року. Фінансування з нього виділятиметься до 2023 року.

Політолог Зиґмунт Янєц з варшавського Вишу Лазарського звернув увагу, що Лондон мав особливий статус, порівняно з іншими членами ЄС, і сплачував менший внесок. Його розмір оцінюється по-різному.

– Є різні підрахунки. Дехто каже, що мінімальна сума – це п’ять мільярдів фунтів, максимальна – 30 мільярдів. Друга справа – що британці від початку ставляться до сплати внеску неохоче. Ще прем’єрка Марґарет Тетчер домоглася британської знижки від Європейської економічної спільноти – за допомогою шантажу. Не погоджувалася на врегулювання справи доплат до сільського господарства, а без її згоди не можна було цього зробити.

Зрозуміло, що британці після виходу з ЄС не бажатимуть поповнювати бюджету цієї організації, проте, з другого боку, вони взяли на себе зобов’язання – відзначив експерт.

– Ми прийняли певні зобов’язання. В рамках довгострокового бюджету Велика Британія бере участь у реалізації багатьох спільних проектів ЄС, наприклад дослідних. За це треба платити, не можна радикально вивести британських фірм чи освітніх установ із цих програм. Якщо хочуть брати в них участь – мають платити.

Які остаточно умови будуть досягнуті у переговорах з Лондоном, виявиться з часом, – зазначив політолог Зиґмунт Янєц.

– Ми лише почали розмови про подробиці в окремих галузях. І виявляється, що й тут, і тут – проблеми. Британці цього не передбачили і в дискусії перед референдумом ці справи зовсім не обговорювалися. Насправді, переважала демагогія. Лише тепер вони пересвідчуються, що означає після понад 40 років вийти з Європейського Союзу. І висновки є різними. Дехто, як Тоні Блер, Джон Мейджер, визнають, що це було великою помилкою.

Британці не передбачили виходу з Євроспільноти, результати референдуму в цій справі здивували обидві сторони, – додав політолог.

– Це було здивування і для одних, і для других. Прихильники виходу з Євросоюзу здивувалися, бо вони не очікували перемоги. А для прихильників того, щоб Британія залишалася в ЄС, це також сталося несподівано і було великим розчаруванням.

Уельс голосував за вихід з ЄС, а шотландці та ірландці з півночі – навпаки, подібно – англійці з Гібралтару, що належить до складу заморських територій Великої Британії. 96 відсотків його населення підтримали подальшу присутність в ЄС.

Для Польщі надзвичайно важливим є майбутній статус польських громадян на Британських островах, які там працюють – це майже 1 мільйон осіб. Суть у тому, щоб мали такі права, які повинні мати згідно з законом ЄС, щоб не було дискримінації – каже політолог Зиґмунт Янєц. Як він пояснює, причиною обсягу дискусії на цю тему є майбутні парламентські вибори.

– Це справді є проблемою. Прем’єрка Тереза Мей у рамках виборчої кампанії дає зрозуміти, що приїзд іноземців до Великої Британії буде загальмований. Йдеться про те, щоб переконати виборців Лейбористської партії у планах контролювати прибуття іммігрантів, але це – елемент пропагандистської кампанії. Палата лордів раніше опублікувала рапорт, в якому вимагає гарантувати права всім, хто вже прибув до Великої Британії. Існує також проблема гарантій прав британців, які живуть у країнах Європейського Союзу. Ймовірно, це два мільйони осіб. Безперечно, це можна вирішити, а наразі йдеться передусім про виборчу боротьбу.

Усе вказує, що в результаті найближчих парламентських виборів перемогу може здобути Консервативна партія. Якщо прем’єрка Тереза Мей матиме стійку більшість у Палаті громад, це зміцнить її позицію в переговорах з ЄС – додав політолог Зиґмунт Янєц. На його думку, у зв’язку з «брекзитом» можуть виникнути проблеми стосовно Гібралтару, ймовірно, Іспанія намагатиметься заволодіти цією територією.

– Перехоплення Гібралтару – безперечно, Іспанія здійснить таку спробу. Інші можуть ставитися до цього скептично з огляду на стратегічний інтерес Європейського Союзу, справи оборони тощо, щоб не псувати відносин між Великою Британією та Іспанією і взагалі Європейським Союзом – тут можуть виникнути спірні питання. Другою проблемою є Шотландія, її парламент домагатиметься сприяння ЄС незалежницьким стремлінням шотландців. Можливим є референдум, позаяк вони не хочуть виходити з ЄС.

Польський політолог Зиґмунт Янєц не сподівається можливості, що ЄС перестане існувати.

– На мою думку, Європейський Союз вистоїть. Уже раніше, в період Європейської економічної спільноти, за часів Де Ґоля і люксембурзького компромісу, коли Франція не брала участі в засіданнях – ці проблеми вдалося подолати. Тому я вважаю, що ЄС існуватиме надалі. Може, не в такій формі як тепер – можливо, деякі держави ще відокремляться, але інші – приєднаються. П’ять країн чекає в черзі до Європейського Союзу. Але необхідно провести його реформу. Передусім, зміцнити свідомість серед громадян, адже це інтеграція згори – про її розвиток, про призначення грошей вирішують так звані політичні еліти. А звичайний громадянин не має впливу і надто багато не знає на тему ЄС.

Політолог Зиґмунт Янєц з варшавського Вишу Лазарського відзначив, що невідомо, як довго триватиме процес виходження Лондона з ЄС.

– Формально повинен тривати два роки, згідно з Лісабонським трактатом. Проте, вже тепер говориться про те, що треба буде продовжити його до трьох, а навіть чотирьох років. Але в такому випадку необхідною буде згода всіх країн ЄС.

Тим часом, переговори Європейської комісії з Великою Британією про її вихід з ЄС мають початися 19 червня.

IAR,PR24/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти