У першому турі президентських виборів у Франції в неділю 23 квітня найбільше голосів здобули центристський політик Еманюель Макрон – 24,01 відсотка та лідерка праворадикальної партії Національний фронт Марін Ле Пен – 21,30 відсотка. Ці політики змагатимуться у другому турі виборів глави держави 7 травня.
Коментуючи результат голосування, польська прем’єрка Беата Шидло відзначила, що остаточний вибір належить французам. Заодно, очільниця уряду звернула увагу на потребу єдності Європейського Союзу.
– З моєї точки зору важливо, щоб майбутній президент Франції вбачав необхідність створення спільної Європи, щоб не було прагнення поділити Європу. Дивлячись з такої перспективи, кандидат, який це зрозуміє і хотітиме співпрацювати, – звісно, буде кращим кандидатом. Проте, це, передусім, вибір французів. Ми будемо переконувати, що співпраця з Польщею важлива, потрібна і маю надію, що взаємини з майбутнім президентом Франції складатимуться добре.
Також міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський не відповів однозначно на запитання, чи для Польщі краще, щоб переміг Еманюель Макрон, чи Марін Ле Пен.
– Я не можу взяти участі в таких спекуляціях, тому що це демократичні вибори в демократичній державі і лише від французького суспільства залежить, кого вони виберуть. Це не наше діло. Ясна річ, у своїх кабінетах ми можемо обговорювати якусь тактику, стратегію, як поводитися з тим чи іншим кандидатом. Але публічно я не сприймаю такої ситуації, як, наприклад, кілька місяців тому, коли багато європейських політиків під час виборчої кампанії в Сполучених Штатах публічно критикувало одного з кандидатів.
Тим часом, Європейська комісія на президентських виборах у Франції підтримує проєвропейського центриста Еманюеля Макрона. Коментатори перестерігають, що цей факт може стати козирем у руках його суперниці Марін Ле Пен, яка заявляє про плани проведення референдуму у справі подальшої участі Франції в Європейському Союзі і хоче відмовитися від спільної валюти євро, – заявила кореспондентка Польського радіо в Брюсселі Беата Пломецька.
– Європейська комісія відмовилася від свого багатолітнього принципу безсторонності. Досі, на відміну від лідерів держав Євроспільноти, Комісія відкрито не брала участі в місцевих виборчих кампаніях. Тим більше не траплялося, щоб, як тепер, – втручалася між одним і другим турами виборів і бажала перемоги одному з кандидатів. Це викликало лавину коментарів у європейських ЗМІ. Речник Єврокомісії Марґарітіс Скінас пояснював її активність фактом, що йдеться про вибір між чимось, що є суттю Європейського Союзу, і руйнуванням Європи. Проте, на думку коментаторів, ця стратегія може бути ризикованою. Адже прихильники Марін Ле Пен можуть використати підтримку на адресу Макрона як приклад втручання Брюсселя у внутрішні справи країн ЄС.
Доктор Себастіан Дікуртью з Інституту романістики Варшавського університету висловив погляд, що Еманюель Макрон є гарантом продовження дотеперішньої політики Франції стосовно Європейського Союзу, а французи хочуть залишатися в структурах ЄС. Тому перемога Макрона у другому турі президентських виборів є практично певною.
– Якщо побачимо різні опитування відносно підтримки Європейського Союзу – вона є величезною у Франції. Адже ми знаємо, що це нам принесе і це також один з приводів. Тому на сто відсотків Макрон переможе в другому турі.
Політолог з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві Бартош Ридлінський зазначив, що набагато більші шанси на перемогу в Макрона, проте, зараз ще нічого не вирішено.
– Два тижні до виборів – це дуже багато часу на зміни. Хоч я згодний з тим, що сьогодні всяка логіка вказувала б, що Марін Ле Пен на цих виборах не переможе. Але ми не знаємо, що протягом цих двох тижнів відбудеться.
Габілітований доктор Варшавського університету Анджей Шептицький звернув увагу, що програма Еманюеля Макрона не є корисною для Польщі.
– Я думаю, Польща мала, а може, надалі має шанс, якщо б хотіла, – згідно зі своїм потенціалом відігравати активну роль у Європейському Союзі. Проте, коли врахувати, з одного боку, внутрішні зумовлення польської закордонної політики, а з другого боку – ідеї Макрона зміцнити ядро Європейського Союзу, передусім йдеться про Єврозону, то в нинішній ситуації для Польщі це не є корисним.
Це перший протягом багатьох років випадок, що вибори у Франції вирішуються між лідерами менших партій. До другого туру не пройшли висуванці двох головних політичних сил. Кандидат республіканців Франсуа Фійон був третів, а кандидат соціалістів Бенуа Амон – п’ятим. Марцін Дармас з Осередку французької культури Варшавського університету вважає це проявом глибокої кризи у політиці Франції.
– З політичною аристократією проблема існує вже 10–15 років. Французи втомлені скандалами. Фатальна кампанія Фійона показує, яким деморалізованим є французький політичний клас. Суспільство втомлене іммобілізмом політиків та політичною системою. Вона дуже анахронічна. Можна сказати, що це – костюм, який сам собі пошив де Ґолль наприкінці 50. років – для того, щоб управляти за допомогою декретів і закінчити парламентські суперечки П’ятої Республіки.
Бартош Ридлінський з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві звернув увагу, що молоді французи частіше, ніж досі, голосували за політиків з крайніми поглядами.
– Молоді радикально підтримують комуністичного політика. Їхній гнів може спрямувати в русло ліва сторона, подібно як у випадку Берні Сандерса в США. Поразка двох головних партій, що керували Францією протягом останніх двох десятиліть, – соціалістів і республіканців, – це перелом у європейському масштабі.
У Франції сформувалися два протилежних табори – Еманюеля Макрона і Марін Ле Пен – які пропонують абсолютно різні бачення Франції і Європи, – відзначив Адріан Бонк з Міжнародної редакції Польського радіо. Як він оцінює, французів розділює ставлення до економічної і закордонної політики.
– У Франції зараз маємо два виразні табори: тих, що голосували за Макрона, тобто, як про нього кажуть, глобаліста, за відкриття на світ, і тих, що голосували за представницю локалізму та протекціонізму Марін Ле Пен.
Французи відкинули партії головного русла, підтримуючи характерних кандидатів. Причому, ці вибори стосуються не лише Франції, але й – ширше – всієї Європи, – наголосив експерт Польського інституту міжнародних справ Лукаш Юрчишин.
– Макрон – найбільш проєвропейський кандидат з чотирьох, що були ключовими. Він також попереджає про серйозне відновлення на європейській політичній сцені, так само як на французькій. Натомість, Ле Пен підтримує ідею референдуму про вихід Франції з ЄС. Можна сподіватися, що протягом цих двох тижнів вона використовуватиме побоювання французів, пов’язані з радикальним ісламом, тероризмом.
Як додав Лукаш Юрчишин з Польського інституту міжнародних справ, політична інтуїція не підвела Макрона, коли він працював радником президента Олланда.
– Він унезалежнився, хтось міг би сказати – відрізався від зайвого баласту Франсуа Олланда – політика, який висунув Макрона. Він зумів це зробити, хоч сам частково був виконавцем невдалої економічної політики Олланда. Зараз можна сказати, що це був ризикований хід, але він відчув таку потребу французів і брак довіри до партії головного русла.
Якщо Еманюель Макрон переможе в другому турі виборів, стане наймолодшим президентом в історії П’ятої Республіки (йому 39 років).
IAR/Н.Б.