Серед найважливіших досягнень саміту НАТО, який 8 і 9 липня відбувся у Варшаві, аналітики наводять зміцнення військової присутності у балтійських країнах і в Польщі. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ підкреслив, що це – відповідь на агресивні дії Росії в Україні. Разом з тим, за його словами, Альянс не хоче нової холодної війни. «Це – історія і так повинно залишатися».
На завершення переговорів у Варшаві польський президент Анджей Дуда заявив про успіх саміту, який показав єдність і солідарність держав Альянсу і був надзвичайно важливим для Польщі.
– Закінчився схваленням дуже важливих рішень. Дехто каже, що їх значення – історичне. Саміт мав усебічний характер, ми розмовляли про всі справи, які стосуються гарантування нам безпеки – державам Північноатлантичного альянсу і суспільствам, які у них живуть.
Міністр національної оборони Польщі Антоні Мацєревич звернув увагу на відходження від переконання, що Росія – це дружня держава і союз із нею має бути фундаментом миру в Європі.
– Це – союз із кимось, хто саме окупує частину європейської держави і не приховує, що хоче нав’язувати свою волю також іншим державам. З погляду безпеки Польщі та Європи – це непорозуміння.
Як вважає глава польського оборонного відомства, у відносинах з Росією необхідно підготуватися до кожного сценарію.
– Фундаментом повинно бути відлякування, щоб показати Росії: це вже непереливки, ми не граємося. І таких розповідей, що за два дні вони будуть у Варшаві, як досі ми чули з Росії, більше не буде. Цим створювався натиск, стан загрози й переконання, що Росія – могутня держава, а ми – безпорадні, мусимо їй піддатися, рахуватися з нею, вона може нав’язувати нам свою думку, а ми – лише її виконувати. Це закінчилося. НАТО всією своєю велетенською силою повернулося на Схід, кажучи, що захищатиме свою цілісність. І наступних агресивних російських дій толерувати не буде.
Рішення саміту насправді змінюють геополітичну ситуацію в цілому регіоні Центрально-Східної Європи – вважає європеїст з Варшавського університету Піотр Вавжик.
– Пам’ятаймо, йдеться не лише про чотири батальйонні групи. Також будуть нові натівські частини, зокрема, в Румунії, з участю польського війська. Це означає, що вдалося обійти порозуміння з Росією з 1997 року про те, що в Центрально-Східній Європі не може бути значних і постійних сил НАТО. Бо ці сили ані не значні, ані не постійні – батальйонні групи дислокуватимуться на ротаційній основі. Але самою своєю присутністю вони сигналізуватимуть, що не варто нападати на жодну з наших країн. Атака означатиме необхідність боротьби з американцями, німцями британцями й канадцями. Що означало б втягнення цих країн у війну, наприклад, між Латвією та Росією.
Професор Піотр Вавжик відзначив, що хоч у Варшаві не могло бути мови про майбутню участь України і Грузії в Альянсі, проте, Київ і Тбілісі отримали позитивні сигнали.
– Можна сказати, це своєрідний черговий успіх – у лапках – Владіміра Путіна. Ще ніколи жодна з цих двох країн так близько не співпрацювала з НАТО, як вирішено на саміті останньої суботи. Метою закордонної політики Путіна було не допустити до їхнього співробітництва з Альянсом. Тим часом, завдяки агресивній імперській політиці російського президента, сталося щось протилежне. Тобто, його політика на черговому фронті зазнала повної поразки. Він представить це як свої успіхи, але практика показує щось інше. Так само, згідно з постановами саміту, НАТО наближається до кордонів Росії. Іншим прикладом поразки політики Путіна є початок економічної експансії США у галузі енергоносіїв.
Три пункти заключного документа саміту НАТО стосуються ядерної зброї. У них попереджено про найбільш радикальну позицію Альянсу від часів холодної війни. Від кінця Варшавського договору і Радянського Союзу НАТО не висловлювалося так твердо на тему ядерної зброї – сказав політолог, публіцист доктор Ґжеґож Костшева-Зорбас.
– Між іншим, тут написано, що якби основна безпека котроїсь із країн НАТО опинилася під загрозою (вистачить самої загрози), НАТО може використати ядерну зброю. Цього не написано прямо, але однозначно так випливає з контексту. Це суттєво змінить характер конфлікту, а сторону, яка нападає, позбавить будь-якої користі з нападу. У цьому документі є натяк: якби Росія колись намагалася зреалізувати те, в чому останніми роками вправлялася на вишколах «Запад», тобто ядерну атаку, зокрема, на Варшаву, – то Альянс відповість. Не чекаючи, аж війна розгорнеться на світовому рівні між могутніми державами, НАТО дасть відповідь атомною зброєю в масштабі регіону у вирішальний спосіб, міцніший від удару. Це перелом, якого ми в Польщі ще не доцінюємо.
Колишній посол Польщі при НАТО Єжи Марія Новак оцінює висновки саміту НАТО більш скептично.
– Чимало залежатиме від характеру і способу втілення цих рішень у життя. Я ще не почуваюся настільки безпечним, щоб сказати про основну зміну. Вона – є, і не лише символічна, але небагато виходить поза символіку. Це реалізація пропозиції, яку Польща форсувала вже 12 років. Ми заявляли, що потребуємо не лише посиленої присутності, але й автоматизму дій у випадку загрози. Тут з’являється така можливість. Але я побоююся, чи внаслідок сильних сьогодні проросійських позицій у Європі зобов’язання будуть виконуватися. Це покаже історія вже незабаром, може, за 6–10 місяців.
Як переконують експерти, підрозділи НАТО пристосовані поборювати деякі форми гібридної війни. Проте, Альянс надалі є слабким у галузі пропаганди, яка ефективно впливає на деякі західні осередки.
IAR, PR3,PR24 /Н.Б.