Logo Polskiego Radia
Print

Андрій Дещиця: Безвізовий рух радикально не збільшить потік людей до ЄС

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 01.02.2016 18:00
  • Andrij Deszczyca.mp3
Як введення безвізового руху вплине на ситуацію на польсько-українському кордоні?
facebook.com/Andrii Deshchytsia

Єврокомісія схвалила звіт з рекомендацією скасування візового режиму для українців у 2016 році. Звіт має бути ще затверджений Радою ЄС та Європейським парламентом. Водночас минулого тижня президент Петро Порошенко сказав, що очікує на лібералізацію візового руху вже у середині 2016 року у разі ухвалення Верховною Радою цього тижня необхідних законів.

У тому, що безвізовий рух для українців запрацює вже цього року, сумнівів не має посол України в Польщі Андрій Дещиця:

«Я думаю, що рішення про скасування візового режиму для українців буде прийняте. І українці врешті зможуть їхати в Європу без віз, як це і передбачалося у домовленостях, які були підписані між Україною та ЄС і за що вкінці-кінців боролися українці, стоячи на Майдані».

Щоправда слід звернути увагу, що скасування віз і безвізові поїздки будуть у першу чергу стосуватися тих, хто має біометричні паспорти. А враховуючи те, що громадян України, які мають такі документи, не так багато, радикального збільшення потоку українців до країн ЄС власне цих осіб в цьому році, у тому числі в Польщу, не буде, - додав посол Андрій Дещиця. Водночас кількість тих, хто їде у західному напрямку зростатиме, каже він:

«Тенденція до зростання кількості осіб, які будуть намагатися отримати польські національні візи для роботи в Польщі або користуючись безвізовим рухом до Польщі, буде зберігатися. Ця тенденція передбачає зростання кількості осіб, які мають намір прибути до Польщі кожного року у півтора рази».

Як наголосив Андрій Дещиця, запровадження безвізового руху не означає також автоматичного зростання чисельності українців саме на терені Польщі.

«Досвід українців свідчить про те, що майже усі вони перебувають у Польщі легально. Українці, котрі не мають законних підстав для перебування, не будуть тут залишатися і будуть шукати легального місця працевлаштування або легальної підстави для перебування, інакше вони будуть повертатися в Україну».

Можливість перебування у країнах ЄС для громадян України без візи становитиме 90 днів. Як каже Андрій Дещиця, лібералізація безвізового руху - це майже те саме, що мати візу, але не потрібно буде витрачати час на реєстрацію у візовому центрі, щоб здати документи і чекати на видачу візи.

«Фактично це знімає один з барєрів для того, щоб пересуватися далі в Європу. Натомість залишиться такий барєр як кордон. Питання черг на кордоні залишиться. Можливо черги навіть зростуть. Зараз можна більш-менш передбачати, скільки осіб може пересікати кордон, бо відомо, скільки осіб має візи. З введенням безвізового режиму, всі, хто буде мати візи плюс біометричні паспорти, зможуть у будь-який момент пересікти кордон і тоді можуть виникати проблеми зі спрощенням процедури перетину кордону. Це дуже актуальна тема, над якою треба працювати і врешті впорядкувати рух на кордоні».

При цьому ті особи, які мають паспорти того зразка, що використовували до введення біометричних паспортів, перетинати кордон ЄС не зможуть. Для них залишається необхідність вироблення візи, яка і даватиме їм право в’їжджати до тієї чи іншої країни. Андрій Дещиця теж розповів скільки і на яких умовах у Польщі нині перебуває українців:

«За підрахунками, в Польщі нині перебуває до мільйона українців. Вони перебувають в країні легально – на роботі, навчанні або у рамках програми возєднання сімей. Багато з цих людей отримали дозволи на тимчасове перебування в Польщі - це 65 тис осіб. Минулого року національні польські візи отримало майже півмільйона осіб, ще півмільйона отримали шенгенські візи, видані польськими консульськими установами, на підставі яких вони можуть перебувати тимчасово. Є теж багато осіб, які мають карту поляка і залишаються громадянами України. Вони теж приїжджають в Польщу на її підставі».

Як додав український посол, кількість українців, які перебувають у Польщі, залежатиме від ситуації в Польщі та Україні.

«Якщо ми виступаємо за вільний рух капіталу, товарів і людей і за ринкові умови, якщо ці європейські стандарти будуть поширюватися і на Україну, і на Польщу, то кількість людей, які їхатимуть до Польщі, буде збільшуватися. Умови буде диктувати те, наскільки польський ринок буде потребувати українських кваліфікованих робітників та студентів».

Посол України відзначив, що якщо ринкова економіка дозволяє заробляти більше грошей, то люди їхатимуть якраз туди, де це можна зробити, якщо це дозволено законодавством і міграційними правилами.

«Колись в радянські часи була тенденція, про яку ми вже забули. Жителі західної України їздили на заробітки в Уренгой, Сурґут, на БАМ, в Казахстан, на цілину. Це вважалося нормальним, бо там можна було заробити більше грошей. А зараз є можливість поїхати до Польщі, де можна заробити більше грошей».

У цьому контексті слід згадати про деякі нещодавні нововведення у прикордонному русі між Польщею та Україною. У пункті пропуску «Доглобичів-Угринів» на наступні півроку продовжений піший та велосипедний рух, який тут діяв у якості експерименту. До цього такий рух був можливий лише в пункті пропуску – «Медика-Шегині». Відомо теж, що запуск схожого руху розглядається і на переході «Рава-Руська-Гребенне». Але що гальмує можливість впровадження пішохідного руху на решті пунктів пропуску? Як сказав Андрій Дещиця, кількість осіб, котрі пересікали пункт пропуску «Долгобичів-Угринів» на велосипедах або пішк, и була наполовину меншою, ніж передбачалося і планувалося.

«Одна з причин – не повністю обладнана інфраструктура з українського боку. Польські громадяни, які б хотіли поїхати на велосипедах в Україну, зіштовхуються з проблемою, коли вони їдуть по польській стороні на окремо виділений велосипедній доріжці, з добрим освітленням і якістю покриття, а пересікши кордон вже немає ні доріг, ні розмітки, ні доріжок, ні освітлення. Вони просто бояться їхати. До того часу, поки ми не покращимо інфраструктуру з нашого боку, напевно кількість цих осіб зростати не буде. Але ми попрацюємо над цим».

І власне на це, звернув увагу Андрій Дещиця, Польщею був наданий кредит у 100 млн євро, що має покращити прикордонну інфраструктуру. Якщо інфраструктура буде удосконалена на кордоні, і будуть покращені під’їзні автомобільні, піші та велосипедні шляхи, тоді введення пішохідного руху стане можливим і на інших пунктах пропуску між Польщею та Україною.

Тарас Андрухович

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти