Logo Polskiego Radia
Print

Глава МЗС Польщі: Російсько-український конфлікт вимагає вирішення

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 18.12.2015 16:23
  • MSZ.mp3
Вітольд Ващиковський в ефірі Польського радіо говорив про безпеку Польщі, саміт НАТО і ситуацію в Україні
Вітольд ВащиковськийВітольд ВащиковськийPRSA

Гостем ефіру є керівник польської дипломатії Вітольд Ващиковський.

У другій половині січня під час пленарної сесії Європарламенту будуть обговорювати ситуацію в Польщі. Рішення про такі дебати пов’язане зі спором навколо Конституційного суду. Яка ваша думка, що з цих дебатів може виникнути, яке їх значення?

Вітольд Ващиковський: Я зовсім не уявляю, чому хтось спокушає Європарламент такими дебатами. Польща на цьому лише втратить, втратять також і ті, хто вважає, що внутрішні справи Польщі треба обговорювати на Заході, хто на Заході шукає для себе підтримки. В моїй оцінці, немає сенсу виносити нашого питання на форум дебатів Європарламенту, оскільки це буде зі шкодою в першу чергу для ініціаторів такої дискусії. Окрім цього, створиться несприятлива атмосфера, що Польща це країна, в якій приймаються недемократичні рішення. Це, в свою чергу, може поставити запитання про доцільність надання фінансової допомоги Польщі тощо. Отже, усе це непотрібно. Тим паче, що в Польщі не відбуваються ніякі антидемократичні зміни.

Чи ви, як міністр закордонних справ Польщі, плануєте дипломатичний наступ перед самітом НАТО у Варшаві, так, як це робить президент Анджей Дуда?

В.В.: Наступ розпочато, тому що одним із перших моїх виїздів була поїздка до штаб-квартири НАТО, де я зустрівся з генеральним секретарем та верховним головнокомандувачем, провів низку зустрічей з політиками. Нещодавно я подався у Берлін, де розмовляв з головою МЗС Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Плануються чергові розмови на цю тему, бо необхідно зміцнити безпеку Польщі, її треба зрівняти до рівня і статусу, який існує у Західній Європі. Тим паче, що ми знаходимося в сусідстві російсько-українського конфлікту.


А які шанси на розміщення баз НАТО в Польщі?

В.В.: У нас є шанси на «присутність», нині термін «бази» замінено терміном «присутність», і цю присутність ми можемо дефініювати різними способами, тобто, це може бути присутність солдатів, це може, і повинна, бути також присутність техніки, обладнання для підготовки до потенційного наступу та захисту. На даний час, клімат для таких рішень якраз відповідний.

Які цілі закордонної політики Польщі? Про що ви говоритимете в січні?

В.В.: Я увесь час наголошуватиму на одному, на безпеці Польщі та нашого регіону. Ми, як я сказав, знаходимося на пограниччі російсько-українського конфлікту, який продовжується. Цей конфлікт мав закінчитися до кінця року, про це мовилося в мінських угодах, але реалізація цих угод не відбулася, невідомо, як ситуація розвиватиметься наступного року. Це питання буде домінувати, домінуватимуть проблеми напливу біженців та мігрантів, які дестабілізують життя мешканців деяких європейських країн. Обговорюватимемо також питання майбутності Європейського Союзу, як знаємо, Великобританія вже представила на обговорення низку проектів щодо серйозних змін у ЄС.


А в цьому питанні Польща «за» чи «проти»?

В.В.: Ми хотіли б, щоб Європейський Союз не йшов у напрямку французько-німецької концепції розвитку, щоб спільнота була таким федералістичним організмом, у якому ці держави виконують домінуючу роль, накидаючи свою точку зору, накидаючи Єврозону, яка управляє всією Євроспільнотою. Наш погляд такий, що у всіх валют ЄС повинен бути цей сам статус, ми говоримо про ЄС, який дотримується договірних зобов'язань, це має бути конкурентоспроможний союз, як в рамках самого союзу, так і поза його межами. Але також обговорюємо ті пропозиції, які запровадив уряд Девіда Камерона, тобто, наприклад, обмеження свободи пересування громадян Євросоюзу. Нам таке прийняти важко, оскільки це одна з основних свобод ЄС.

А яка тепер позиція Польщі в справі біженців?

В.В.: По-перше, ми відрізняємо біженців від заробітчан. Що стосується біженців, наша позиція не змінилася, Польща залишається відкритою для тих, хто зазнав переслідувань у своїй країні, хто зазнав кривди, вони мають це доказати, тоді ми будемо приймати їхні звернення про притулок.

Отих сім тисяч біженців із Сирії Польща прийме?

В.В.: Якщо такі знайдуться і схочуть залишитися в Польщі, оскільки це добровільне переселення. Ми не погодимося на те, щоб Польщу асоціювали з країною примусового переселення. Це наш сигнал. Ми будемо здійснювати перевірку під оглядом безпеки, і це сито має бути дуже густим, натомість, ми також чітко кажемо, що не в змозі приймати масового наступу працівників-мігрантів, оскільки самі постачаємо працівників-мігрантів.

Чому Польща виступає проти спільної європейської прикордонної служби?

В.В.: Ми не проти. Ми виступаємо за те, щоб існували структури, які захищатимуть кордони, ми, просто, виступаємо проти деяких рішень, щоб ця прикордонна служба була піддана якомусь контролю ЄС. Ми вважаємо, що установа, яка мала б у своєму розпорядженні кілька тисяч службовців, які мають широкі повноваження, має бути відповідно керованою. А це повинно здійснюватися таким чином, щоб прерогативи національних держав були дотримані. Безпеку в ЄС регулюють постанови окремих країн-членів. А тим часом, у випадку спільної європейської прикордонної служби ми отримуємо сигнали, що вона має підлягати Європейській комісії та навіть виконувати свої обов’язки всупереч рішенням держав-членів Євроспільноти.

Чи Європа, Захід знову сильніше поцікавиться ситуацією в Україні?

В.В.: У нас така надія та зобов’язання західних країн, які на даний час пробують включитися у вирішення сирійського конфлікту та війни з Ісламською державою і навіть спокушають Росію, та й Росія спокушає, що готова допомогти, в обмін за «закриття очей» на конфлікт в Україні. Але тут заява НАТО та ЄС однозначна – такої угоди не буде. І тут ми тримаємо наших союзників за слово. Ми, Польща, вважаємо, що цей російсько-український конфлікт вимагає вирішення, про нього не слід забувати, бо інакше матимемо справу з ефектом доміно, і зміна кордонів відбуватиметься з використанням сили, що вчинила Росія. Згода на таку поведінку означала б, що ми перекреслили концепцію міжнародного права, яка створювалася століттями.

Лілія Іванюх

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти