При нагоді першого візиту президента Польщі Анджея Дуди до Німеччини, коментатори задумуються над нинішнім станом польсько-німецьких відносин та перспективами їх розвитку.
В одному з останніх інтерв’ю президент Польщі Анджей Дуда висловив думку, що польсько-німецькі взаємини є добрими, але можуть бути ще кращими. З такою оцінкою згодна доктор Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ.
– Я б навіть сказала – дуже добрими; найкращими за багато років. Чимало проблем уже вдалося владнати. Зрозуміло, в деяких справах між нами є різниці. Слова президента я сприймаю так, що він хоче висвітлювати проблеми, вести дискусії, пояснювати розходження, щоб спілкування було ще кращим. Важливими у двосторонніх контактах будуть: східна політика, НАТО і міграційна політика. Мабуть, найближчим часом найбільше значення матиме остання з цих проблем. Поляків і німців розділятиме не схід, а південь. Німецька сторона очікує солідарності, тобто щоб прийняти більше число біженців. Поляки не ставляться до цього так охоче, як хотіла б Німеччина. Це може бути проблемою, але необхідно розмовляти.
Президентський радник у справах міжнародної політики Кшиштоф Щерський відзначив, що польсько-німецькі відносини повинні бути більш партнерськими, аби Польща ле лише притакувала Німеччині, але й вміла чіткіше представляти свою позицію. Дещо гірше двосторонні контакти складалися кілька років тому, за правління партії Право і справедливість, з якої походить нинішній президент Польщі – нагадує публіцист консервативно-ліберального тижневика «Do Rzeczy» Піотр Семка.
– Початком деякої проблеми в польсько-німецьких відносинах було те, що про 2005-ий – 2007-ий роки говориться як про льодовиковий період. Були дві причини: різниці думок у кількох справах – зокрема, навколо Лісабонського трактату ЄС та спори відносно гідності (зокрема, стаття, в якій братів Качинських порівняли до картоплі). Але також – нездатність німецької сторони зрозуміти, що в Польщі може прийти до влади інша політична сила: тоді почалася різка боротьба між партіями Громадянська платформа та Право і справедливість. Тим часом, німецька сторона часто черпала оцінки міждержавних відносин прямо з Польщі – а вони випливали з внутрішнього конфлікту. Коли до влади прийшла Громадянська платформа, заявила німецьким політикам, що в непорозуміннях винувате Право і справедливість, а Платформа зробить усе по-іншому.
Німецька сторона – вважає Піотр Семка – не задумувалася, чи в деяких спорах того часу нема її вини. Пам’ятаючи про цей фон, можна формувати майбутні відносини. Проте, під час першого візиту до Німеччини, польський очільник має нагоду просто наладнати контакти, оскільки в політиці важливими є персональні відносини. Подібної думки доктор Аґнєшка Лада.
– Не варто очікувати якоїсь великої зміни. Було помилкою, що в дискусії з’явилося очікування, що президент поїде, налагодить різні справи, привезе вирішення. По-перше, при нагоді цього візиту польський очільник має представитися. По-друге, у нинішній час у польсько-німецьких контактах не відбуваються докорінні злами при кожній зустрічі двох президентів, канцлера чи прем’єр-міністра. В Європейському Союзі переговори полягають у тихому повільному владнанні різних справ: сьогодні, завтра ми щось обговоримо, а післязавтра наші міністри доведуть справу до кінця.
Проте, президент Анджей Дуда попередив, що хоче змінити нормандський формат розмов про вирішення ситуації в Україні. Такі ідеї з’являються не вперше – відзначила експертка Інституту публічних справ.
– Це не нова пропозиція. Пам’ятаймо, що це не президент Дуда першим її висунув. Розмови про це тривають, відколи створено нормандський формат – на всіх можливих польсько-німецьких форумах. Уже багато місяців видно, що змінити його дуже важко і одним візитом цього не досягти. Зрештою, не все залежить лише від Німеччини. Хоча, є фактом щораз більше переконання, що цей формат неефективний.
Німеччина очікує від Польщі ще більшої активності у європейських справах – каже Аґнєшка Лада. Якщо польська сторона хоче зіграти важливішу роль, повинна інвестувати, сформувати групи експертів і фінансово включитися у різні справи: зокрема, в міграційну політику і східні питання.
– Лише тоді Німеччина знатиме, що на нас можна покладатися, що ми – справді партнер. Йдеться не лише про справу міграції: приймати біженців – це одне, але потрібна реформа міграційної політики. Польща має конткретний інтерес, у нас також є зовнішній кордон ЄС. Крім біженців з півдня континенту, польські політики й експерти наголошують, що невідомо, коли можуть прибути мігранти з України. Також йдеться про майбутнє Євроспільноти, про внутрішню міграцію. Німеччина очікує, що Польща буде активним гравцем, а не лише бунтуватиметься, коли щось їй не підходить.
Найбільшою проблемою будуть справи біженців – вважає публіцист Піотр Семка.
– Німеччина неспроможна, також з історичних причин, бути лідером рішучих дій задля припинення хвилі нелегальних біженців. А такі країни, як Угорщина чи Македонія чітко заявляють про необхідність зупинити цей процес. Нам не уникнути таких картинок: солдат з кулеметом і мати з дитиною або натівські катери в Середземному морі і човен з біженцями.
Проте, східна політика не зійде на другий план – вважає Аґнєшка Лада.
– Тому, що і Польща, і Німеччина вважають цю тематику дуже важливою. На другому плані ця тема опинилася лише в заголовках німецьких газет, але, безперечно, не зникла з точки зору міністра закордонних справ і канцлерки. Дивлячись на Євросоюз, Німеччина є країною, яка подібно до Польщі цікавиться сходом. Так само – країни Балтії та Вишеградської четвірки, на відміну від інших західних держав.
У двосторонніх контактах слід пам’ятати про невирішену проблему польської національної меншини в Німеччині, а також організовану злочинність з польської сторони кордону: обікрадання німецьких фермерів поширює негативний стереотип. Економічні контакти складаються добре, але Польща бажала б більш високотехнологічного співробітництва.
PR24/Н.Б.