Logo Polskiego Radia
Print

Дональд Туск розмовляв з Бараком Обамою про Україну

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 10.03.2015 16:05
  • ЄС і США про Україну.mp3
Візит голови Європейської ради до Вашингтона коментує польський політик Павел Коваль
Павел КовальПавел КовальPolskie Radio

При нагоді візиту Дональда Туска, у Білому домі обговорено питання спільної політики Європейського Союзу і США відносно Росії. Голова Європейської ради заявив про важливість виступати одноголосно у справі України. Американський очільник Барак Обама вказав на потребу ефективної системи спостереження за припиненням вогню в Україні. Обидва політики заявили про необхідність зберегти територіальну цілісність України в умовах російської агресії.

Проте, чи взагалі існує європейсько-американська єдність відносно України? Це запитання до колишнього віце-міністра закордонних справ Польщі, екс-євродепутата Павела Коваля.

Павел Коваль: Сьогодні це найбільша політична проблема. Європа випробувала свої власні сили, організуючи саміт у Мінську. У результаті досягнуто домовленості між сепаратистами та Україною про припинення вогню. Але, я думаю, всі дуже швидко дійшли висновку: без Америки нічого не вийде. Ми ж не можемо повернутися до ХІХ століття, коли Америка займалася своєю політикою, а Європа – своєю.

Другу мінську угоду від 12-го лютого про припинення вогню у Східній Україні у Вашингтоні сприйняли скептично...

Павел Коваль: Саме тоді я був у Вашингтоні і слухав коментарів аналітичних центрів та деяких політиків. Думаю, це виглядало більш-менш так: Обама сприймав ці порозуміння трохи як фіговий листок для своєї пасивності відносно України. Це було для нього зручним. На переговори до Мінська приїхала пані Меркель, а він міг демонструвати американській громадській думці, що в Україні щось відбувається, але він сам не має до цього відношення. Зате, експерти, які в Америці мають вплив на формування громадської думки, сприйняли мінські домовленості однозначно негативно. Найбільш оптимістичні підсумували: вони очікували, що не вдасться зробити навіть чогось такого – а воно вдалося.

Де розходяться погляди Європейського Союзу і США у політиці відносно російсько-українського конфлікту?

Павел Коваль: Основна проблема – це нинішні німецько-американські відносини. Тобто приховане суперництво між Німеччиною і США впливає на політику всієї Євроспільноти. Можна сумніватися, чи Дональд Туск володіє сьогодні такою силою, адже позиція голови Європейської ради дуже послабилася. Отже, треба поставити запитання, чи в нього достатньо сили будувати єдність з Америкою. Ці взаємини виразно псуються на лінії Париж і Берлін – Вашингтон і тут лежить проблема.

Все-таки, Дональд Туск, мабуть, свідомий, що його позиція слабка. Кажучи, що Європейський Союз не готовий схвалити нові санкції проти Російської Федерації, він зізнається: досягти згоди 28-ми країн ЄС у цій справі надзвичайно важко.

Павел Коваль: Я думаю, сьогодні це, фактично, неможливо і тому нас чекає новий епізод політики в Європі. Сподіваюся щораз більшого наближення позицій Польщі і деяких країн регіону, як Румунія та Литва. Укріплюватимуться зв’язки між країнами Центральної Європи та англосаксонським світом, тобто Великою Британією, США; безперечно, якусь роль відіграє НАТО. Зате, на мою думку, Європейський Союз у питанні спільної закордонної, східної політики – тепер у більшій загрозі, ніж хто-небудь вважає.

Приклади Угорщини, Австрії, Словаччини та Чехії заперечують ідею наближення країн нашого регіону до англосаксонської політики. Виглядає, що вони хочуть більшого наближення з Росією.

Павел Коваль: Тому я назвав лише деякі країни й зазначив, що це – процес. Сьогодні ще не все є виразним. Здається, наші партнери з Вишеградської групи (тобто чехи, словаки й угорці) зробили вибір – пасивно спостерігати за ситуацією. Їхнє наближення до Росії, мабуть, обмежиться показуванням нейтральності громадській думці, яка настроєна пацифістсько. А Польща повинна шукати в Центральній Європі інших партнерів. Це – балтійські країни: Литва, Латвія, Естонія, а також – Румунія, і разом з ними зміцнювати зв’язки із Заходом, але, мабуть, на основі двосторонніх контактів. Мислення деяких політиків, що Європейський Союз зробить щось за нас, походить з минулого. Сьогодні ЄС вже так не функціонує. У такому контексті візит Дональда Туска до Вашингтона змінить небагато.

За словами частини коментаторів, Барак Обама запросив Дональда Туска, аби показати, що він хоче розмовляти також із «яструбами» Європейського Союзу. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд до них не належать...

Павел Коваль: Я не думаю, що Туска сприймають як євросоюзного «яструба». В Америці добре розуміють, якими є відносини в Європі і що насправді значить позиція голови Європейської ради. Дональд Туск може зробити з неї ефективний політичний засіб, але на це треба часу. Не думаю, що воно вдасться за один візит. Радше, його візит є символічним.

Лідери ЄС мають певний інструмент – план угоди про спільну зону вільної торгівлі зі США, яка може кардинально змінити відносини на північній півкулі. Для Америки це може бути цікавим. Але для Польщі цього замало; Польща повинна швидко зміцнити свої відносини зі США. Досвід показує: якщо хтось рішається виразно підтримати наш погляд на безпеку Центральної Європи, то лише Сполучені Штати. Питання, чи цей шлях ще може бути ефективним.

Якою повинна бути спільна політика ЄС і США відносно Росії, не лише в контексті ситуації в Україні?

Павел Коваль: Є дві проблема. Одна – це справді пошарпані американсько-європейські зв’язки, які багато років були силою Заходу. А основна проблема – це брак єдності у Європейському Союзі. Може виявитися, що партнерство будуватиметься на основі лише деяких країн. Якщо існує політика санкцій, то вони повинні бути утримані також у політичній площині. А тепер, попри санкції, обмін віз та міжнародних зустрічей з Росією відбувається, наче нічого не сталося. Такі речі, як візит прем’єр-міністра Італії Маттео Ренці до Москви, свідчать про те, що дипломатичні звичаї і політична серйозності Європи зіпсувалися.

Можливо, частина країн ЄС не розуміє загрози, яка пливе зі сходу...?

Павел Коваль: вичайно, але вони мають право не розуміти – в такому сенсі, що ми повинні розуміти більше, як єдина країна Європейського Союзу, котра межує і з Росією, і з Україною. Наша помилка – в тому, що останніми роками багато політиків та експертів заявляли, що все гаразд, немає проблеми, з Росією ми швидко домовимося і так далі. Сьогодні це нас компрометує – адже ми самі брали участь у формуванні несправжньої оцінки на тему російської політики.

PR3/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти