«Чи спіткає Євромайдан доля Помаранчевої революції?» Це тема дебатів, що пройшли цього тижня у Варшаві.
Про майбутнє України у столиці Польщі спілкувалися співачка Руслана, один із бійців сотні Майдану, боєць батальйону «Айдар», а зараз новообраний депутат ВР Володимир Парасюк та спеціальний гість – колишній радник президента Путіна з економічних питань Андрєй Ілларіонов.
Рік тому український народ повстав. Почалася Революція гідності, котра закінчилася втечею Януковича. Проте Україна опинилася перед значно більшою загрозою. Українські воїни продовжують виборювати незалежність для своєї країни перед путінською агресією, віддаючи своє життя.
Що здобули українці та які чергові виклики стоять перед нами після непростого року протистояння і боротьби (як внутрішньої, так і зовнішньої) в умовах вже нової країни та українського суспільства?
«Майдан змінив у першу чергу нас самих, об’єднав українців та стер усі ярлики», каже Володимир Парасюк. Однак, в країні війна і українці продовжують виборювати своїм життям та кров’ю свободу:
«Україна протистоїть сильній ядерній державі. А найголовніше, що вона протистоїть хворобливій психіці президента цієї держави. З тієї сторони йде зло. Зараз українська армія, добровольчі батальйони, це зло зупиняють. Українська нація завжди вміла дуже добре воювати та перемагати. Але потім не вміла будувати. І з цього користалися погані люди, які використовували ці перемоги у власних цілях. Зараз вже цього нема. Багато хто каже, що пройшов рік і нічого не змінилося. Змінилося відношення до держави. Ми починаємо ставати громадянами, нас цікавить те, що робиться в нашій країні. І різниця між 2004 і 2014 роками в тому, що тоді нам сказали: „ви перемогли”, а тепер – ми самі зрозуміли, що це наша перемога і що тепер ми повинні її контролювати. Наш Майдан не просто називався Євромайданом, бо люди на ньому вмирали за євроцінності», – сказав Парасюк.
За словами Руслани, Майдани 2004 та 2013-14 років – це практично той самий рух і те саме суспільство. Єдина різниця – це те, що в 2004 році українці пішли додому із надією на тодішніх політиків, яким довірились. Результат усім відомий. Сьогодні ж суспільство не йде додому, воно взяло справу у свої руки, люди стали гіперактивні, позбуваючись монстра СРСР:
«Ви уявляєте, яка сила в корупційній системі та ідеології Кремля і як ми її недооцінюємо, коли стримуючи всі процеси, які сталися на Майдані і за рахунок Януковича свідомо знищувалася вся українська естетика. Це була спецоперація. Ці люди працювали на Кремль. Система стримувала розвиток української держави, але не стримала розвиток українського суспільства. Розділіть монстра СРСР, який перейшов нам у спадщину, і громадянське суспільство, яке встало в 2004 році. Сьогодні ж ми не йдемо додому. У нас зараз інша крайність – ми гіперактивні, потребуємо спілкування з Європою, потребуємо поради. Україна, Майдан – це соціальна інновація. Україна – єдина країна з країн колишнього СРСР, яка так яскраво спалахнула проти цієї системи. Я вірю в соціальний оптимізм. Без нього ми нічого не зробим. Я знаю, що Україна світла. Наші здобутки набагато більші, ніж ті маленькі помилки, які ми іноді допускаємо. Це логічно, бо ми у стані агресивної політики Путіна, який втручається у внутрішні справи і самостійний розвиток України. Путін, думаючи, що якщо в нас є продажні політики, олігархи, корупціонери, значить, у нас весь такий народ. Але от він і нарвався. Нарвався на вільних людей, які живуть цінностями – волі, гідності і свободи», – наголосила співачка.
Водночас посол України в Польщі Андрій Дещиця, котрий також був присутній на дебатах переконаний, що Євромайдан не розділить долю Помаранчевої революції, однак «попереду нелегкий шлях»:
«Ми пережили Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію гідності. Кожна з цих революцій завершувалася перемогою. Єдина різниця цього разу і чого ми не очікували – це те, що ми отримали після Майдану щось, чого не можна було передбачити – військову російську агресію, якою нам треба тепер більше перейматись, аніж відбудовою України зсередини. Але якщо ми перемогли у всіх революціях, то я впевнений, що ми переможемо і в боротьбі із російською агресією», – запевнив Дещиця.
Посол наголошує, що важливою позитивною зміною після Помаранчевої революції та Євромайдану є поглиблення українсько-польської співпраці та діяльності українців у Польщі. Зокрема, у Варшаві були відкриті центри промоції української культури:
«Є Український дім, „Український світ’’, започатковано десятки ініціатив, є 15 тисяч українських студентів, сотні польських організацій, які допомагають Україні, є експерти, дипломати, які лобіюють і підтримують нашу країну на міжнародній арені. Я думаю, з такою силою ми, звичайно, переможемо. Я вірю в Україну, вірю в українсько-польську співпрацю і вірю, що Україна буде в Європейському Союзі», – підкреслює посол.
Російський опозиціонер Андрєй Ілларіонов зауважує, що незважаючи на зомбування та пропагандистську кампанію, котру розгорнула Росія, далеко не всі росіяни поділяють позицію господаря Кремля. В лютому мільйони росіян слідкували та переймалися долею українців. Можливо, це і є головна причина ненависті Путіна та його оточення до Майдану і незалежної України, говорить Ілларіонов:
«Вони бачать, що таке може статися і в Росії. Саме цього вони найбільше бояться і саме тому вони ведуть війну на знищення. Війна, в якій, як вони самі вважають, тільки один вибір. Вони думають, що перемога вільної України, перемога Майдану означає раніше чи пізніше загибель того режиму, який вони самі створили в Росії. Підготовка війни проти України не була пов’язана ані з Євромайданом, ані Помаранчевою революцією. Це була нова версія імперського плану зі встановлення цілковитого повномасштабного контролю над усією Україною. Кремлівські пропагандисти називають таку політику та дії Росії проти Європи, України, балтійських країн та усього цивілізованого світу Четвертою світовою війною, бо Третьою вони називали Холодну війну. Ми тільки на початку дуже важкого і довгого шляху, в якому Україна відіграє абсолютно вирішальну роль. Доля Європи та всього світу, не кажучи про саму Україну, вирішується зараз в Україні», – констатує Ілларіонов.
Як далеко може піти Путін? Відповідь проста – так далеко, наскільки йому дозволять піти, каже російський політолог. Андрєй Ілларіонов переконує, що не можна допустити поразки України:
«Треба зробити все можливе, щоб Україна вистояла і перемогла. І це питання не тільки вашої свободи, незалежності, територіальної цілісності – це питання свободи і безпеки всього світу. А стратегічну перемогу ми здобудемо тільки тоді, і це повинні всі чітко розуміти, коли демократичною та вільною стане Росія», –наголошує російський опозиціонер.
Андрєй Іллароінов каже, що так, як українці і росіяни вчаться у поляків їхнього досвіду, так само зараз росіяни набираються його і в поляків, і в українців. Як сказав російський політолог, журналіст та політичний діяч Андрєй Піонтковський: «Україна показала, що вона справжня старша сестра, досвіду якої треба вчитися».
Тарас Андрухович