Країни Південної Європи у своїх поразках обвинувачують спільну європейську валюту. Тимчасом, Латвія поставила перед собою мету вже у січні наступного року стати 18-ою країною Єврозони. На початку березня латвійці попросили Брюссель оцінити стан підготування своєї країни до цього процесу. Аналітик Польського інституту міжнародних справ Павел Токарський вважає, що подібно, як було у випадку Естонії (яка запровадила євро на початку 2011 року) та Литви (яка лише планує ввести спільну валюту), Латвія керується передусім геополітичними зумовленнями.
– Балтійські країни залишаються на географічній периферії Європейського Союзу, тому хотіли б якнайтісніше зв’язатися з Єврозоною, яка поволі стає центром політичної інтеграції у Співтоваристві. Ці держави пов’язують свої побоювання, передусім, з їхньою великою сусідкою – Росією, яка весь час намагається впливати на внутрішню ситуацію в трьох надбалтійських державах, – каже Павел Токарський.
Також голова варшавського Центру європейської стратегії demosEUROPA Павел Свєбода вважає, що Рига враховує не так економічні, як геополітичні передумови й хоче таким способом раз назавжди стерти з пам’яті період, пов’язаний з Європейським Союзом. Але, крім цього, звертає увагу експерт, – Єврозона змінюється.
– У Єврозоні чимало змінилося. Отже, якби на мить забути про кризу, хоч це, зрозуміло, дуже важко, – то євро це нова валюта, в такому смислі, що всі питання, пов’язані з безпекою, обережністю – є такими, як повинні бути у даний момент. Проблема – в тому, що значна частина країн Єврозони тягне за собою помилки минулого. Дуже добрим прикладом цього є Кіпр. Натомість, Латвія відстоює думку, що, по-перше, євро вистоїть, а по-друге – зміниться й стане зовсім іншою валютою, спиратиметься на стабільний тривкий фундамент. Тому латвійці записуються до цього клубу, – каже Павел Свєбода.
Європеїст з Варшавського університету Піотр Вавжик вважає, що Латвія заслужила на євро. Плани латвійців ввести спільну валюту у січні наступного року свідчать про те, що Єврозона надалі має силу притягання. А Рига показала, що різкі реформи приносять користь.
– Латвія була однією з країн, які найбільше потерпіли під час першої хвилі кризи. Тоді зменшення національного доходу сягало кільканадцяти відсотків. Протягом кількох років Латвія зуміла настільки прореформувати, перебудувати свої державні фінанси, що стало можливим залучення її до Єврозони. Це показує, що рішучість у введенні бюджетних реформ і рівень готовності громадян до такої ідеї приносить результати навіть у короткий період. Це може служити своєрідним прикладом для країн, які тепер змагаються з клопотами, починаючи від Греції – це весь Південь Європи, – звертає увагу Піотр Вавжик.
Для того, щоб Латвія могла 1 січня 2014 року вступити до Єврозони, необхідна згода Європейської Комісії та Європейського центрального банку. Кожна країна, котра хоче приєднатися до групи, в якій обов’язує спільна європейська валюта, повинна виконати основні критерії. Державний борг не може перевищувати 60 відсотків ВВП, дозволений дефіцит публічних фінансів – це 3 відсотки ВВП. Додатково, рівень інфляції має міститися у середньому показнику ЄС, а довгострокові процентні ставки повинні бути стабільними.
Вступ Латвії до Єврозони, яка знаходиться у важкій ситуації, це ризик, але таке рішення може принести користь – вважає економіст банку BZ WBK Піотр Бєльський.
– Напевно, залучення до Єврозони сьогодні – це рішення, яке можна назвати відважним. Але, з другого боку, можна сказати, що хто не ризикує, той не виграє. Якщо Єврозона вистоїть у цій кризі, то буде сильнішою, з кращими, міцнішими установами та вирішеннями, – каже Піотр Бєльський і наголошує, що Латвія вже тепер має близькі зв’язки з Єврозоною.
– Латвія має стійкий курс євро, отже, так чи інакше, коли приєднається до Єврозони, не втратить елемента автономного встановлення процентних ставок та валютного курсу. А з другого боку, отримає повноправний доступ до всіх новостворених установ, які мають відповідати в Єврозоні за фінансову стабільність та розподіл ризику між окремими країнами, – відзначає Піотр Бєльський.
Експерт Польського інституту міжнародних справ Павел Токарський звертає увагу, що євро є популярною валютою у Латвії, значна частина іпотечних кредитів надається саме в євро. Крім цього, Латвія, яка серйозно потерпіла на початку кризи в Єврозоні у 2008–2009 роках, звернулася до Європейського Союзу за допомогою і зразково нею скористалася. А останнім часом виникли побоювання, що російський капітал з Кіпру потрапить саме до Латвії.
– Там панує приязний інвестиційний клімат, а також у Латвії проживає чимала російськомовна меншина. Тому з’явилися побоювання, що Латвія може стати черговим місцем, після Кіпру, куди широким струмком спрямується закордонний капітал. У майбутньому воно могло б дестабілізувати економіку цієї країни. Саме з цього приводу Європейський центральний банк минулого тижня видав попередження Латвії: якщо Рига допустить до масового припливу капіталу, особливо російського, який походитиме з Кіпру, це може ускладнити приєднання Латвії до Єврозони, – каже Павел Токарський. Попри те, на думку аналітика, усе вказує, що з початком наступного року Латвія стане учасницею Єврогрупи.
Тим часом, вирішено, що власники найвищих банківських вкладень на Кіпрі втратять навіть до 60-ти відсотків депозитів, тобто набагато більше, ніж планувалося спочатку. Це стосується осіб, які мають на рахунках у найбільших кіпрських банках понад 100 тисяч євро. Після заміни їх на акції, знецінення депозитів сягатиме 37,5 відсотків вартості. Ще 22,5 відсотки власники депозитів можуть втратити, коли буде прийнятий банківський план порятунку. Зате, податку не передбачається у випадку вкладень до 100 тисяч євро – їх охоплюють євросоюзні гарантії.
Такі кроки спричинені умовами надання Кіпрові міжнародної позики на суму 10-ти мільярдів євро, що має врятувати цю країну від банкрутства.
Багато коментаторів передбачало, що значне обвантаження власників банківських вкладень може довести до витікання капіталу з Кіпру. Місцевий уряд призначив слідчу комісію з метою дослідження всіх порушень, які довели до фінансової кризи.
Н.Б./IAR