Logo Polskiego Radia
Print

Сейм криміналізував фразу «польські табори смерті»

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 30.01.2018 15:45
  • Szewach Weiss 2018 UA.mp3
А про те, наскільки такий закон буде ефективним та чи є він виправданим, ми поговорили з Шевахом Вайсом, колишнім послом Ізраїлю в Республіці Польща
Шевах ВайсШевах ВайсWojciech Kusiński/PR

Минулого тижня польський Сейм ухвалив закон, яким вводиться кримінальна відповідальність за використання виразу «польські табори смерті» на означення нацистських концентраційних таборів, створених окупаційною владою у Польщі у часи ІІ світової війни. До прийняття такого закону польських законодавців спонукало дуже часте використання цього терміну, зокрема, у пресі багатьох країн.

А про те, наскільки такий закон буде ефективним та чи є він виправданим, ми поговорили з Шевахом Вайсом, професором Варшавського університету й колишнім послом Ізраїлю в Республіці Польща

- Пане професоре, як Ви оцінюєте цей закон. Чи це добрий крок, аби карати тих, хто використовує формулювання «польські табори смерті»? Та чи виконання такого закону, на Вашу думку, буде можливим?

- Щиро кажучи, я не знаю, чи виконання такого закону буде легкою справою. Але загалом, звісно, якщо хтось використовує таку назву, як «польські табори смерті», то це ж неправда. Більшість людей, можливо, роблять це через нестачу знання. Але частина, напевно, робить це, аби звинуватити Польщу лише з тієї причини, що жахливий, диявольський окупаційний уряд Німеччини вирішив у Польщі, власне, збудувати всі ті табори смерті і вбивати там мільйони людей, переважно євреїв – також поляків і представників інших народів, але переважно євреїв. Якщо ж ідеться про його виконання, то я не певний, що це буде можливе. Адже кілька держав мають такі закони, наприклад, що не можна жодним чином використовувати свастику, а, однак, люди цього не усвідомлюють та всюди її вживають, може, у якихось політичних рухах тощо. Тому, щиро, я не можу сказати, чи це реально. Але це боротьба проти неправди – це напевно.

- Можливо, Польща, самим фактом прийняття такого закону зможе звернути увагу всього світу на те, що така проблема, однак, існує?

- Сам закон напевно буде опубліковано не лише у Польщі, бо Аушвіц, на жаль, є центром цієї зловісної частини світу – це такий символ диявольства, з перспективи світу, що знаходиться на польських землях, адже німці зробили це у Польщі. Але з точки зору справедливості, то я би використав таку метафору, що Аушвіцу взагалі не повинно бути, а якщо вже, то поруч із Райхзтаґом, а не на польських землях. Але вони вибрали Польщу, маючи там більшість євреїв. Це були фабрики смерті. А весь той матеріал, який вони використовували, – це були живі люди, яких вбивали у промислових масштабах. І сюди везли євреїв з усієї Європи – з Голландії, Норвегії, Франції, а також зі Словаччини, Греції, з самої Німеччини, Люксембургу – усіх країн. А також, звісно, з Угорщини, де була жахлива ситуація – скільки ж угорських євреїв було вбито, спалено в Аушвіці. Я бажаю Польщі, аби це їй вдалося.

- Попередні спроби Польщі боротися з виразом «польські табори смерті» були зустрінуті з подивом, нерозумінням, а навіть із ворожістю з боку іноземних ЗМІ. Чим це зумовлено?

- В самій Європі, але не лише, за останній час сформувався такий намір перекласти більшу частину вини на Польщу, адже це настільки жахливі речі, що сталися в ті часи, тож якщо можна когось знайти і перекласти цю вину на нього, а самому уникнути відповідальності, то, звісно, бажаючі це зробити знаходилися. Зараз зробити це буде важче. Не через сам закон, адже він не стане частиною міжнародного права. А якщо щось таке зробить француз, американець чи хтось у Канаді тощо, то Польща ж не буде в стані виконати цього закону. Подивимося, як ця ситуація розвиватиметься надалі.

- Але як світ взагалі сприймає те, що Польща незгодна з такою фальсифікацією історії?

- Коли ми говоримо про світ, то здебільшого в цьому контексті ми говоримо про істориків, журналістів і лідерів. Вони вже кілька разів звернули на це свою увагу. Але я не критикую цього кроку. Може, він допоможе.

- Пане професоре, як ви зазначили, не всі використовують цей термін з незнання. Чи декому йдеться саме про приниження Польщі?

- Так, це можливо. Тут також, як справа дійде до суду, то треба буде переконати суддів, що це було несвідомо. Ніхто не визнає, що це було свідоме висловлення. Натомість, якщо таке формулювання використовуватиме лідер – президент або прем’єр якоїсь держави, то я не вірю, що Польща подасть до суду проти таких людей. Це смілива спроба, що становить продовження боротьби проти перекладання плями на поляків. Адже така кривава пляма є, однак, німецькою.

- Чи ви бачите ще якісь інші спроби боротьби за добре ім’я поляків, аніж такі кроки уряду?

- Країна може мати добре ім’я в Сполучених Штатах і не дуже добре в Росії. Але кажучи дуже загально, це пов’язано з тим, який рівень демократії має така країна, чи має гуманітарну історію, чи ні, скільки її найліпших спортсменів беруть участь в Олімпійських іграх, чи вона має високий рівень соціальної політики та має відкрите серце для своїх громадян і бідніших людей. А якщо йдеться про міжнародні відносини, то скільки разів і коли ця країна допомагала іншим країнам – своїм союзникам у драматичних ситуаціях; як вона відноситься до інших рас, інших етнічних груп, чи є там расизм, чи немає, а якщо є, то чи там проти нього борються. І певною мірою це також справа везіння – завжди є такі країни, що виглядають симпатичніше, не будучи такими.

У будові такої піраміди, в котрій будь-яка держава чи народ займають вищу чи нижчу сходинки, є стільки елементів, що це тема, скажімо, для трирічного семінару, аби проаналізувати таку справу. Добре ім’я країна має тоді, коли випадково або невипадково хтось із найважливіших, найбільш шанованих людей виявиться представником такого народу, наприклад Іван Павло ІІ. Добре ім’я є тоді, якщо є кілька дуже добрих, видатних письменників, поетів, музикантів тощо. Все це вкупі має значення.

Red.Niem./А.М.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти