Logo Polskiego Radia
Print

Костюшко - народження легенди

PR dla Zagranicy
Nazar Oliynyk 15.10.2017 19:00
  • Костюшко.mp3
Ранній етап життя та діяльності Тадеуша Костюшка (1746-1817)
Тадеуш Костюшко Тадеуш Костюшко foto:wikipedia/public domain

На 15 жовтня цього роки припали 200 роковини смерті великого поляка.

Тадеуш Костюшко є однією з найбільш визначних і яскравих постатей в польському національному пантеоні. Костюшко уславився як талановитий полководець та вмілий організатор. Славу йому принесла участь у війні проти Росії 1792 року. Проте роль незаперечного лідера до Костюшка прийшла у 1794 році, коли він організував і очолив повстання проти Росії. Повстання стало відповіддю на політику цариці Катерини II спрямовану на цілковите знищення польської держави. Російська імперія за військової підтримики Прусії жорстоко придушила виступ поляків, а сам Костюшко потрапив у полон. Згодом, в 1795 році, відбувся третій і остаточний поділ Польщі, в якому взяли участь: Росія, Прусія та Австрія. Польща на 123 роки втратила незалежність і зійшла з політичної карти світу. Проте, Костюшко став символом польської боротьби за свободу.

Що цікаво, Костюшко – герой не лише польського народу, але й американського народу, як учасник війни за незалежність, а білоруси теж вважають його своїм героєм, відкликаючись до його білоруського походження.

В цій передачі ми поговоримо про народження легенди Костюшка та його ранній період життя та діяльності. Наш співрозмовник Войцєх Кальват з Музею історії Польщі.

Дивлячись на ранній життєпис Тадеуша Костюшка і те, що можна назвати «стартовими умовами», то Ви, напевно, погодитися, що нелегко там знайти передумови, котрі б промовляли за тим, що у свій час ця людина відіграє таку визначну роль в історії Польщі?

Безперечно, що так. Він походив із сім’ї, яку в кращому разі можна віднести до середньої шляхти. Тобто, відверто кажучи, це була не надто заможна сім’я, особливо в ті часи. Проте Костюшко починає свою кар’єру відверто нетипово, на відміну від, скажімо, багатьох синів магнатів другої половини XVII століття першої половини XVIII. Він починає свій шлях через освіту, навчається в різних школах. Слід пам’ятати, що в той час у Польщі працюють деякі реформовані школи, які провадять чернечі ордени єзуїтів та піарів. У Варшаві діє школа для дітей шляхти, тобто це Лицарська Школа. Після її закінчення Костюшко виїздить до Франції і там, замість вчитися на художника, він стає військовим інженером.

Так, можна сказати, починається його кар’єра, але вона набирає обертів не в Польщі, а в Америці. Однак, чому Тадеуш Костюшко їде до Америки? Річ у тім, що він нещасливо закохався.

Якщо йдеться про таку тему як «Костюшко та його жінки», то характерно, що впродовж усього свого життя він був самотній. Він так і не оженився і не знайшов своєї половинки.

Власне, майнові передумови справили, що він не міг знайти собі жінки, а потім вже не хотів цього з різних причин. Варто згадати його перше кохання, яке не тільки йому запало глибоко в серце, але й його обраниці. Отож, коли Костюшко повернувся з Франції, він не міг влаштуватися на службу в польську армію. Ця армія, просто, була малочисельною. Його взяли на роботу гувернера і вчителя при дворі одного з магнатів. Цей магнат мав дочку, з якою Тадеуш Костюшко, ймовірно, вже був раніше знайомий. Її звали Людвіка Сосновська. Вони закохалися одне в одного – спільні заняття та прогулянки, спільне читання книг. Все це зумовило, що вони припали собі до серця. Костюшко попросив у Сосновського руку його дочки, а той йому відповів, що Костюшко надто бідний, що він злидень. Сосновський сказав: «Берлінські сири не для горобців, а магнатські доньки не для шляхетчиків». Тут видно, що гроші і маєток зробили неможливим шлюб Костюшка. Він планував викрасти свою обраницю, але з цього нічого не вийшло.

Власне, одна з причин того, що Костюшко вирушив до Америки, було це нещасливе кохання і розбите серце, але це також відсутність можливостей зробити кар’єру в Речі Посполитій.

Однак, ця любовна історія не закінчується з поїздкою Костюшка до Америки, бо коли він повернувся звідти, він знову намагається потрапити в польську армію і тоді його нещаслива обраниця Людвіка Сосновська, яка тоді вже не називається Сосновська, бо її видали заміж за магната з роду Любомирських, впливає на короля і на людей, котрі в той час вирішували долю Речі Посполитої, щоб йому дали посаду в польській армії в ранзі генерала. Так Костюшко розпочинає свою кар’єру в польській армії.

Що безумовно вирізняло Костюшка на тлі інших, так це його працьовитість, дисципліна, тяга до науки. Власне, згадане вже перебування у Франції стало можливим завдяки стипендії князя Адама Чарторийського. Як це перебування у Франції протягом 6 років сформувало Тадеуша Костюшка? Фактично, це був час передреволюційної Франції. Чи ці ідеї Французької революції, яка потроху кристалізувалася, вплинули на Костюшка?

Напевно, Франція вже переживала ті передреволюційні симптоми. Відчутним було бродіння в суспільстві і що це вже занепад монархії. А втім, слід визнати, що це була ще сильна монархія, яка влізала у великі борги, але мала сильний чиновницький апарат, міцну армію і сильного короля, в плані інституції. Ще нічого не свідчило про аж такий катаклізм, що наближався. Проте Костюшко бачив перед собою столицю Європи, якою безсумнівно був Париж, столицю Епохи Просвітництва. Тут ідеї Просвітництва були істотними і важливими, їх можна було відчути. Отже, Костюшко, повертаючись із Парижа, безумовно, те, що він там побачив, пережив, прочитав і з ким спілкувався, забрав усе це зі собою в серці. Він повертався сповнений тих республіканських, просвітницьких і вільнодумницьких ідей, котрі вже зароджувалися у Франції. Проте, навіть його зовнішній вигляд свідчив, що він приїхав до Польщі, до Варшави з цілковито іншого світу. Уявімо собі, як він ходив варшавськими вулицями і який подив мусив викликати. Чому? Хоча б тому, що носив косу до пояса, що в той час було виявом цілковитої екстравагантності. Костюшко мав буйне і густе волосся, перев’язане спеціальним шарфом, тобто на нього звертали увагу, як на прибульця з тої Франції часів Просвітництва. Вже сам вигляд цієї людини свідчив про те, що вона перейшла певну метаморфозу. Він їхав до Франції будучи шляхетським сином, а повертався вже людиною переповненою ідеями Просвітництва, яке згодом призвело до великих змін у Європі, а також у Польщі.

А як ці просвітницькі ідеї вплинули на те, що Костюшко вирушив до Америки? Звичайно, це не враховуючи нещасливого кохання.

Напевно, що так це мало значення. Треба сказати просто: Костюшко не мав можливостей для кар’єри в Речі Посполитій, його шлюбні плани зазнали краху. Він був розчарованим і тому виїжджає. Проте, чи він одразу виїжджає до Америки? Не одразу. Спочатку він хотів знайти роботу в саксонській армії. Чимало офіцерів і шляхтичів виїжджали до Саксонії, щоб там вступити в армію. Це було, зокрема, зумовлено тим, що перед королем Станіславом Августом впродовж понад 60 років в Польщі панували два королі із Саксонської династії. Костюшко не знайшов можливості вступити в саксонську армію, але там він дізнався про рекрутацію до американської армії, до армії колоністів. Він поїхав до Парижа і там був завербований до американської армії. Треба сказати відверто, він погодився їхати до Америки з двох причин. З одного боку, за щось треба було жити. З іншої ж сторони, тут була присутня ідея свободи, свободи поневолених американських колоністів. Те, що йшлося про колоністів, що підняли повстання і почали війну з Британською імперією, напевно, йому це припало до душі. Костюшко завжди був вразливий на певні ідеали – свобода людини і держави. Коли Костюшко потрапив до Америки, то не нарікав, що він вибрав погане місце.

Зрештою, американці не могли нарікати, бо вони вибрали хорошого начальника інженерних військ. Костюшко сприяв ряду перемог американців, зокрема в битві під Саратогою. Власне тоді він прославився як прекрасний інженер.

Слід сказати, що він в той час ще не командував, це вже було під кінець війни. Проте, як відомо, війни виграються не лише завдяки командуванню, але й також за наявності відповідного інструментарію. Цілий ряд фортифікацій, зокрема згадана вже Саратога, запроектовані і побудовані Костюшком, зумовили перемоги американської арміі. Зрештою, битва під Саратогою мала важливі політичні наслідки. Так, після Саратоги американців уже відкрито почала підтримувати Франція. Тому Костюшко є одним з американських героїв. Американці це бачили і відчували, можливо, зараз меншою мірою. Адже для нас, людей XXI століття, постать Костюшка трохи канула в минулому. Проте міф Костюшка в Америці в XIX столітті, але й певною мірою також у міжвоєнний період, був неймовірно сильний.

До прикладу, під час боротьби Польщі за незалежність з більшовиками в 1920 році на боці поляків воювала ескадра літаків пілотована американцями. Що є символом цієї ескадри? Коса і шапка косинерів [учасників повстання під проводом Костюшка]. Ескадра називалася «костюшківською». Таким чином американці вважали за необхідне сплатити борг вдячності за те, що певна група поляків, а особливо Костюшко, боролися за незалежність США.

Американську легенду Костюшка зумовила також його дружба з Томасом Джефферсоном і знайомство з Джорджем Вашингтоном.

Так, він прибув до Америки, здобув позицію і його вважали інтелектуально сформованою людиною. Костюшко показав себе з найкращої сторони. Він мав щастя приятелювати з людьми, що творили цю державу, як це було у випадку зі згаданим Джефферсоном [один з авторів декларації незалежності США, а в майбутньому президент Америки]. Він теж знав Вашингтона [головнокомандувача Континентальної армії і першого американського президента]. Це люди, що належать не лише до американської еліти, але й можна сказати, що це були представники світової просвітницької еліти.

Матеріал підготував Назар Олійник

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти