Logo Polskiego Radia
Print

Аналіз інвестиційного клімату в Польщі

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 14.12.2016 17:07
  • Krzysztof Krawczyk, szef warszawskiego biura amerykańskiego funduszu inwestycyjnego CVC Capital Partners.mp3
Кшиштоф Кравчик: сьогодні, в іншій глобальній економічній дійсності, необхідно залучати інвесторів іншими методами
www.sklep.biznestube.pl

У Варшаві було представлено рапорт фонду союзу підприємців і роботодавців Warsaw Enterprise Institute «Інвестиційний клімат у Польщі. Діагноз ситуації і пропозиції вирішень». Серед його учасників був і керівник варшавського офісу американського інвестиційного фонду CVC Capital Partners Кшиштоф Кравчик. Він сьогодні гість рубрики Економіка і Бізнес. Закордонні інвестори стурбовані нестабільністю права і суперечливими думками на тему ролі закордонних інвесторів у польській економіці. Зокрема, й про це говорив в ефірі Polskie Radio 24 експерт Кшиштоф Кравчик:

- Я думаю, що більшість рапортів, яких останнім часом вийшло чимало, це відгуки на стурбованість інвесторів щодо інвестиційного клімату, яка з’являється серед них. Наша фірма має багаторічний досвід спостереження за польською економікою і досить солідних експертів, то ж у нас дещо інший підхід до подібних звітів, - зосереджуємося на тому, що можна поліпшити і піддаємо критиці лише негативні явища. Тому рапорт формулює низку рекомендацій і становить своєрідний рупор інвесторів, адже вони й надалі вкладають кошти у розвиток бізнесу в Польщі і хочуть допомагати урядові будувати економіку.

Чи Польща потребує закордонних інвесторів чи не потребує?

- Дивлячись на дані польської економіки, Польща повинна радіти, що такі інвестори є. У другій половині року розвиток економіки дещо уповільнився, однак позитивний темп вдалося утримати, перш за все, тому, що закордонні інвестори не відійшли. Їхній капітал не спекулятивний, він радше довготерміновий, тому він не реагує на якість ознаки непевності, і ці інвестори не підвели.
А те, з чим зустрілася польська економіка у другому півріччі, то це набагато більша стурбованість вітчизняних підприємців, - йдеться про відсутність євросоюзних засобів, які традиційно були одним з двигунів нашої економіки.

Власне, згідно з даними Головного статистичного управління, виходить що оте інвестиційне падіння, про яке Ви згадуєте, було б ще більшим, якби не інвестиції закордонних підприємців в нашу економіку. Але, що іще турбує закордонних інвесторів у нашій країні, бо ж, йдеться про різні сигнали – один раз політики говорять, що ми хочемо закордонних інвесторів, другий раз наголошують, - найголовніше вітчизняний капітал.

- Так, ота відсутність узгодженості – це чинник номер один, що турбує інвесторів. Адже, інвестиції відбуваються з дуже конкретною метою, вони повинні приносити прибутки. Іноземні інвестиції – це інвестиції з довгостроковою реалізацією, і період окупності таких інвестицій, зазвичай багатолітній. Інвестуючи сьогодні ми хочемо бути впевненими, що протягом чотирьох-п’яти років у бізнесовому середовищі не відбуватимуться різкі зміни, що правила гри будуть незмінними. Тому наша інвестиція, конкретний капітал, відбулася саме у цій країні, а не, скажімо, в Угорщині чи в Румунії, і вона принесе певні прибутки.

Тобто, тут йдеться про те, чи у Польщі стабільне право чи оберігається власність, чи не буде втручання у втілення даної угоди.

- Саме так, ми, якщо йдеться про економічну стратегію, перш за все, маємо справу з якісною позитивною зміною. Інвестори тепер отримали чіткий сигнал - які галузі економіки будуть розвиватися швидше і матимуть позитивне оточення, і на цій основі вони будуть приймати рішення. З другого боку, видно невеличку відсутність координації згуртованості в законодавстві. Інвестори часто здивовані новими проектами, законами, які не до кінця скоординовані. Взяти хоча б право, яке обмежило інвестиції в секторі відновлювальної енергії, йдеться про вітряки. Дуже швидко було впроваджено зміни, які затримали інвестиції у цю сферу. Можливо, зміни сталися на користь держави, але ж такого типу зміни повинні мати більшу прозорість, необхідно було провести консультації з інвесторським середовищем. Повинен відбутися діалог між тими, хто вклав капітал, і тими, хто хоче, аби правила гри у якомусь вимірі змінилися. Тобто, йдеться виключно про прозорість, про діалог, а не про різку змінність права.


Певно, мається на увазі торговельний і банківський податки, торгівлю у недільні дні…

- Це приклади впровадження змін, які втілюються у життя дуже швидко, без участі самих інвесторів, завдяки яким відбувається зростання економіки – без діалогу і з надто коротким часом впровадженням нових правил у життя. У такій ситуації інвестори задумуються чи не варто відкласти інвестування на пізніший період і лише спостерігати за змінами і не ризикувати сьогодні своїми грошима. Представники інших галузей також спостерігають чи у майбутньому подібні зміни не торкнуться і їхнього бізнесу.

Тобто, закордонний інвестор може подумати так: ну добре, я краще не ризикуватиму і замість Польщі вкладу свої кошти в Румунії, Чехії, у Словаччині чи деінде.

- Такий ризик існує і тому, зокрема, й Польська асоціація інвесторів, до якої я також належу, намагається надати сигнал, – нам потрібний діалог. Необхідно також застосовувати політику згуртування на рівні керівництва, на рівні управлінь, міністерств і органів самоврядування. Усі ми повинні грати в одні ворота для того, щоб будувати передбачуваність, для того, щоб те, про що говорить віце-прем’єр, повторювалося на нижчих щаблях.

Ви також говорите про необхідність створення Ради закордонних інвесторів для обговорення актуальних проблем. Щоб, наприклад, справу торгівлі у недільні дні можна було вирішити якось інакше, можливо й справу енергетичних вітряків можна було вирішити інакше з користю для бюджету і можливо з меншими втратами закордонних інвесторів.

- Це дуже цікава ідея, з якою виступив автор рапорту Warsaw Enterprise Institute. Справді, у законодавчому процесі не вистачає дискусії з інвесторами, які не представляють місцевих інтересів своїх галузей, своїх фірм, це люди, які мають глибокий інвестиційний досвід і можуть дивитися поза горизонти власного інтересу. Тож, Інститут запропонував дуже цікаву справу, до якої варто прислухатися, адже Рада закордонних інвесторів не мала б жодного впливу на впровадження зміни, але була б певною платформою для дискусії між державною адміністрацією та інвесторами.

Тобто, це була б дещо інша версія Ради суспільного діалогу, де з одного боку були підприємці і профспілки, а з другого – уряд?

- Так. Але, з іншою метою, - йдеться про постачання капіталу для польської економіки у довгостроковій перспективі.

Серед Ваших пропозицій є також пропозиція, якій будуть раді також і польські підприємства, які часто говорять про це - польські вільні економічні зони. Ви, як закордонні інвестори, хочете щоб цього, так би мовити, пережитку вже не було:

- Я хотів би зауважити, що це ідея Warsaw Enterprise Institute. А нас, як представників міжнародного капіталу, попросили прокоментувати цю справу. Моя приватна думка на цю тему така: певні вирішення підходять до певного періоду часу. Я пам’ятаю польську економіку 90-х років і ті території, у яких створювалися такі вільні економічні зони. Це були досить занедбані регіони. А сьогодні у цих зонах діють не тільки закордонні фірми. Там працюють люди, вони формують локальний попит, ми здійснили певний цивілізаційний крок, який виконали ці зони. Але, мені хочеться, аби сьогодні уся Польща була вільною економічною зоною, де на усіх рівнях дотримуються передбачуваних, чітких і прозорих правил гри для інвесторів.
Сьогодні, в іншій глобальній економічній дійсності, необхідно іншими методами залучати інвесторів. Вже не треба надавати податкові пільги у зонах, Польща має 40 мільйонів грамотних людей, ми хочемо використовувати цей потенціал також і для розвитку країни.

Нашим співрозмовником був керівник варшавського офісу американського фонду CVC Capital Partners Кшиштоф Кравчик.

Polskie Radio 24/В.П.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти