У червні оприлюднила Європейська бізнес-асоціація, що діє в Україні, оприлюднила Індекс інвестиційної привабливості України, який показує позитивну тенденцію в економіці.
За перше півріччя 2016 року Індекс інвестиційної привабливості України склав 2,88 бали з 5 можливих, тобто збільшився на 0,31 пункту (у порівнянні до попередніх 6 місяців). Це найкращий результат за останні 4 роки.
В Україні діє декілька великих польських фірм. Про інвестиційний клімат над Дніпром Польське радіо розмовляло з директором Polish Business Center у Києві, Бартошем Фурманом.
Чи економічна ситуація України впродовж наступних шести місяців може поліпшитися?
- Я б не дивився на це у короткотерміновій перспективі, я радше розглядав би перспективу наступних 5-10 років. У мене чотирилітній досвід роботи в Україні. Тут, в Україні, всі кажуть, що невдовзі стане краще. Інвестори також мають такі сподівання, зокрема, інвестори з Німеччини, Великобританії, США, Китаю - всі вони мають надію, що ситуація поліпшиться. На жаль, зміни відбуваються поволі. Я сподіваюся, що впродовж 5 -10 років щось реально зміниться, що, врешті-решт, в плані економіки, Україна цивілізується. Сподіваюся, що усі служби будуть захищати майно іноземних інвесторів згідно з законом.
Також польські інвестори чекають на поліпшення інвестиційного клімату. Адже Україна - це сьогодні єдиний такий великий ринок, ринок з перспективами. Кошти праці тут нижчі, ніж в Китаї. De facto, біля нашого кордону, ми маємо «Китай Європи», але ми не використовуємо цього факту. Причини різні: по-перше, ЗМІ, з огляду на війну, роблять Україні чорний піар. Ми її не відчуваємо, тобто ми, польський бізнес в Україні, не відчуваємо війни, її відчувають пересічні громадяни. Купівельна спроможність українців дуже обмежена. Зверніть увагу, що в Україні фактично, немає середнього класу: є дуже заможні люди і ті, кому важко вижити.
Отже, сьогодні, корисним для польських та інших іноземних інвесторів є розвивати виробництво товарів в Україні, а потім їх експортувати?
- Так, добре що ви про це згадали, адже багато польських фірм прагне продавати товар в Україні. Звісно, тут є добрий ринок. Я сподіваюся, що протягом найближчих місяців, а радше років, буде добра кон’юнктура, і ємкість ринку дозволить на продаж великої кількості польських товарів. Сьогодні у крамницях ми бачимо багато польської косметики та польських продуктів. Але це короткотермінова стратегія. Великі іноземні, не польські, концерни планують тут будувати заводи. Наприклад, нещодавно неподалік Львова японці відкрили автозавод, в якому працює понад тисяча людей. Вони добачають потенціал цього ринку, зрозуміли, що тут можна працювати, і що влада області їхню інвестицію забезпечить. Якщо вони це можуть зробити, якщо японці не бояться (інвестувати в Україні – ред.) то чому ми це не робимо? На сьогодні тут є найнижчі кошти виробництва. Також кошти логістики не є високими, адже Україна межує з нами. Ми повинні перенести виробництво, може не на всю територію України, але на західну частину, принаймні до Львівської, Волинської чи Івано-Франківської областей. Це буде крок у розвитку нашої економіки.(...)
Але найбільші польські фірми працюють у Житомирській та Харківській областях, і, якщо не помиляюся, у Вінницькій або Хмельницькій області.
Як вони собі дають раду? Чи польські фірми, що діють, наприклад, у Харківській області, яка межує з зоною воєнних дій, мають якісь проблеми?
- По-моєму, ні. Відколи вони розпочали співпрацю в Україні і дотепер їх ситуація особливо не змінилася. Це справді великі фірми, які пішли на такий ризик, і сьогодні я не бачу жодної паніки, жодних кроків з боку цих компаній, котрі б свідчили про те, що вони хочуть вийти з цього ринку. Вони працюють, і працюють дуже добре. Можна сказати, що це вдалі інвестиційні проекти. Є декілька польських фірм, які в Україні здобули великий успіх, їх тут знають і добре оцінюють. Наприклад, будівельні матеріали польських фірм оцінюють так добре, як німецькі. Оскільки вони дешевші, ніж німецькі, покупці їх радо купують.
Тобто, у бізнесі в Україні полякам заважають передусім упередження і відсутність кредитування інвестицій? Чи є ще інші перешкоди?
– Це є дві великі проблеми, які існують з польського боку, і які могли б вирішити самі поляки. Але ще є внутрішні українські проблеми, зокрема, проблема корупції, про яку ми часто говоримо. Ця проблема була, є, і, на жаль, буде. На мій погляд, вирішення цього питання це не справа одного чи двох років, для цього потрібна зміна генерації. Люди в Україні звикли до корупції, ставляться до неї, як до звичайного елементу праці. Це головна проблема. На жаль, не видно, щоб Україна мала якусь ідею, а навіть бажання, щоб подолати корупцію. Так, звісно, створено Антикорупційне бюро. Оскільки мені відомо, Антикорупційне бюро відкрило розслідування щодо кількох тисяч осіб. На жаль, жодна з цих осіб досі не засуджена.
Іншою проблемою польського бізнесу в Україні була ситуація з поверненням підприємцям ПДВ. У цьому плані ситуація поліпшилася. Тепер можна отримати повернення ПДВ, донедавна це була головна проблема польських підприємців. Тепер ситуація дійсно змінилася, є набагато краще.
Ще інша проблема, це нестача кваліфікованих менеджерів. Ті особи, які здобули менеджерську освіту закордоном, переважно там залишаються, не хочуть повертатися в Україну. Тому більшість як польських, так інших іноземних компаній, доручає працю польським менеджерам, з польських відділів своїх компаній.
Ви говорите про нестачу менеджерів, а яких працівників має Україна достатньо? Наприклад в Україні є багато молодих інженерів або програмістів з галузі IT.
– Так, коли говорити про галузь IT, українських працівників дуже цінують, і не лише в Україні, а й в інших країнах світу. Спеціалісти з галузі IT та інженери їдуть працювати до Естонії, Польщі, США – це високого класу спеціалісти. Але, з іншого боку, є лікарі та інші працівники медичної сфери, в якій рівень навчання низький саме з приводу корупції. Коли ти не можеш скласти якийсь іспит, тоді платиш за цей іспит (хабара – ред.) і тоді отримуєш залік. Я особисто маю контакт зі сферою медичних послуг, оскільки ми ведемо Польський медичний центр, який займається медичним туризмом і я бачу, що рівень багатьох, звичайно, не всіх, лікарів (бо є й високого класу спеціалісти), доволі низький. (…) Це має також вплив на їхню зарплату. Лікар з 5-тилітнім досвідом праці в Україні отримує зарплату 100-150 євро. Це є проблема (...).
Про зміни інвестиційного клімату в Україні говорив директор Polish Business Center у Києві, Бартош Фурман.
PR24/Л.З.