У паливній галузі розгорілася дискусія, викликана оприлюдненням рапорту Верховної палати контролю про стан справ з пошуком сланцевого газу у Польщі.
Лише через 12 років у Польщі знатимуть скільки в її надрах є сланцевого газу. (Бо на сьогодні подаються суперечливі дані – від 0,4 до понад 4 трильйонів кубічних метрів природного газу зі сланців). Рапорт Верховної палати контролю (NIK) пробудив із післясвяткової сплячки урядову адміністрацію та підприємців.
«Незважаючи на декларації про пріоритетне сприйняття пошуку покладів газу зі сланців, Міністерство довкілля не змогло правильно організувати роботу відомства, так, аби завдання, що вважаються пріоритетними, були реалізовані на рівні їх державного значення» - читаємо у висновку рапорту. На державну адміністрацію посипалися нарікання. Право не встигає наздоганяти дійсність – такий короткий висновок можна зробити після ознайомлення з рапортом Верховної палати контролю Польщі.
Контролери наголошують, - вже й так запізнена новелізація права, що стосується розвідування та видобування вуглеводнів затрималася і ще й досі немає уповноваженого уряду у справах розвитку видобування сланців.
«Спочатку нарікали енергетичні концерни, яким багато хто не хотів вірити, а зараз це підтверджує і Верховна палата контролю», - так коментує критичний рапорт установи про підготовку до видобування сланцевого газу у Польщі експерт варшавського Інституту Собєського Томаш Хмаль. Він переконує, що Верховна палата Контролю в одному місці зібрала усі ті уваги, про які галузевики говорять уже протягом кільканадцяти місяців:
- Такі закиди як надмірна тривалість судового розгляду, не повною мірою ефективне управління - тут нема чого дивуватися, натомість Верховна палата контролю повинна усвідомлювати що раніше діяли конкретні правила, і урядова адміністрація повинна була ті правила застосовувати й виконувати. І це не якийсь там каприз, що коли хтось приходить із заявкою на отримання концесії, а територія безтендерна, то ця особа просто отримує таку концесію, - каже Томаш Хмаль.
Виявляється лише троє службовців видавали сотні концесій і наглядали за ними, – б’є на сполох Верховна палата контролю. Крім цього, відзначено запізнення у роботі над новими законами, яких так очікує паливна галузь.
Речник Верховної палати контролю Павел Бєдзяк наголошує – основні порушення стосуються запізнень у роботі над правовою базою:
- Такі роботи над законом тривають з 2011 року, але підготовлювані зміни затрималися на рівні міжгалузевих та численних громадських консультацій, - каже Павел Бєдзяк.
Паливний експерт Томаш Хмаль додає, що новий міністр довкілля Мацєй Ґрабовський має тепер нелегке завдання – затримати у Польщі ті закордонні енергетичні концерни, які ще залишилися на польському ринку. Анджей Сікора з Інституту енергетичних досліджень вважає, що документ Верховної палати контролю обов'язково повинен прочитати новий міністр довкілля:
- Цей рапорт – нетиповий, бо це рапорт майбутнього, там показано, що необхідно зробити, і яких помилок не варто повторювати, - каже Анджей Сікора.
А серед помилок у рапорті, зокрема називаються справи недостатнього врегулювання побору геологічних зразків, недоліки у способі надавання концесій, де не бралися до уваги технічно-економічні можливості підприємців. Проте, речник Міністерства довкілля Павел Мікусек каже, що Польща – це європейський передовик у справі розвідувальних пошукових робіт сланцевого газу у Європі. І що більшість закидів у рапорті стосуються періоду 2007-2012 років і вони вже не актуальні. «У рапотрі не було враховано пізніших поправок. А через кілька тижнів, міністр представить автопоправки до проекту новелізації геологічного і гірничого права», - наголошує речник міністерства. Його слова підтверджує і сам міністр довкілля Мацєй Ґрабовський, який запевнив, що польський уряд вважає сланцевий газ стратічною справою:
- Буде якнайшвидше покликано анонсованого ще 2012 року уповноваженого уряду у справах видобування сланцевого газу в Польщі. Це треба обов’язково зробити, аби те слово пріоритне зі слова перейшло у площину реальних рішень, - каже Мацєй Ґрабовський.
Віце-прем’єр Януш Пєхоцінський також взяв голос у цій дискусії і наголосив, що довгоочікуваний новий сланцевий закон повинен незабаром з’явитися у Сеймі. Він має надію що депутати його приймуть протягом двох місяців. А від того, що закордонні концерни відходять, - переконаний віце-прем’єр Пєхоцінський, - повинні виграти вітчизняні компанії:
- Йдеться про те, щоб думати не тільки в категоріях розвідувальних робіт та задіяння експлуатації сланцевого газу, але також і категоріями майбутніх напрацювань. І в такій перспективі добре, що саме польський капітал братиме у цій сланцевій справі активну участь, - каже Януш Пєхоцінський.
Однак, дотепер у всій країні було виконано 51 сланцеве буріння, а потрібно здійснити ще 200 таких операцій. Керівник відомства довкілля Мацєй Ґрабовський каже, що на цей рік заплановано 40 свердлильних бурінь. Кошти одного пошукового свердління – 15 млн. $. У рапорті Верховної палати контролю наголошується на недостатніх діях, з визначення кількості засобів вітчизняних покладів сланцевого газу. При нинішньому темпі роботи, встановлення кількості сланцевих покладів у Польщі займе років з 12. Варто нагадати, що минулого року від пошуку сланців у Польщі відмовилися зокрема амариканська та канадська фірми. А цього тижня стало відомо, що й італійська компанія Eni, після закінчення дозволу на пошук сланців, не буде звертатися до польського уряду аби продовжити концесію, тільки оголосила про завершення своєї діяльності на території Польщі. Більшість її інженерів переїхало працювати в Україну. Але, - як пише вівторкова газета «Puls Biznesu», - після того, як Україна почала отримувати зі Сходу дешевший газ, сланцеві перспективи там виглядають не так райдужно.
Тим часом, польські компанії PKN Orlen та PGNiG продовжують бурлити ґрунт і шукати заповітне сланцеве паливо. Щоправда, яскравих успіхів на цьому фронті поки що мало.
Володимир Прядко