Пане Редакторе, у Польщі, та й в Україні, можна зустрітися з думкою, що економічна тематика в медіа – це для спеціалістів, а для широкого кола читачів вона є нудною. А як створити медіа-продукт про економіку, але цікавий широкому загалу?
- Економіка це сфера нашого життя, яка людям, котрі на щодень нею не займаються, здається важкою справою, яку нелегко пояснити. Але насправді це доволі прості процеси, які тільки виглядають незрозуміло, і це власне від журналістів залежить, як їх подати. Часом зустрічаємо незрозумілі терміни, але якщо в них розібратися – не буде проблем. Як журналіст, я на щодень вирішую, як говорити про економіку та фінанси, особливо про їх світовий вимір. Адже в Польщі та в Україні спостерігаємо посилення глобалізаційних процесів. Обидві наші країни зараз займаються будівництвом терміналів прийому зрідженого газу, так званих LNG, і тут важливо пояснити, що це не просто дорогий проект, а спроба урядів диверсифікувати джерела постачання енергії, шанс зміцнити свою енергетичну безпеку і можливість мати нижчу ціну на паливо. І це є елемент загальносвітової тенденції – відсоток зрідженого газу на ринку палива щороку зростає. Але для журналіста рубрики бізнес важливо писати не тільки про макро-економіку, але й про речі індивідуальні: наші рахунки, кредити, пов’язані з цим ризики.
У Польщі неважко знайти експерта з української політики чи історії, натомість важко – з української економіки. Досі доволі мало осіб говорить про польсько-українські бізнес-контакти. Чому так? Польська громадська думка не доцінює ваги економічного партнерства з Україною?
- Важко сказати. Я закінчував Головну торговельну школу у Варшаві, і там завжди було багато спеціалістів з економічних контактів зі Східною Європою. Два десятиліття тому Польща переорієнтувалася на інтеграцію з Євросоюзом, і східний напрямок залишила трохи напризволяще. Звісно, кілька польських фірм здобули успіх на Сході, проте це досі поодинокі приклади. Мені здається, ми занадто прив’язані до Заходу, і забуваємо про великий економічний потенціал, який є в Україні, Росії та Білорусі, чи навіть далі: у Грузії, Азербайджані, Казахстані. Це великі ринки збуту для польської продукції, товари з-над Вісли мають там добру репутацію. Україна була популярною з нагоди чемпіонату Євро-2012, зараз про неї говорять в контексті справи Юлії Тимошенко, але мало згадують про шанси для польського експорту та імпорту, які є в країні над Дніпром. Журналісти мають заглибитися в тему України. Про економіку зараз говорять переважно в контексті економічної кризи: поляки понабирали кредитів у євро, франках та фунтах, тому й закономірно, що цікавляться майбутнім цих економік. А в поглядах на Схід переважають або питання непростої спільної історії, або політики. Бізнес як раз би став добрим планом на майбутнє – він поєднує людей більше, ніж вищеназвані теми.
Слухаючи українських політиків та читаючи публікації українських журналістів може скластися враження двох паралельних реальностей: в одній відбуваються реформи, зростає торговельний обмін, в іншій – розкрадаються кошти, засилля бюрократії. Яке бачення українських соціально-економічних реалій домінує в польських медіа?
- Звісно, ми чуємо про різні проблеми від польських фірм, що працюють в Україні. Проблеми з податками, нерозробленим законодавством, судочинством. Правда ж є такою: для польського бізнесу Україна є величезним ринком, і зараз чудовий момент, аби на цьому ринку інтенсивно діяти. Тим більше, ми у Варшаві дуже розраховуємо, що Україна однак найближчим часом зробить вибір розвитку на користь Заходу. Люди, які займаються Україною, кажуть: є проблеми, і роками вони не вирішуються. Чому так? Україна не є членом ЄС, і частково тому не має відповідного законодавства. По-друге, Україна це велика держава, і реформування такої системи управління економікою однак мусить тривати якийсь час. Але українські бізнесмени теж мають проблеми у Польщі: часто чуємо від наших партнерів про клопоти з отриманням шенгенських віз. Я думаю, що треба змінити ставлення до України, пам’ятати про проблеми, але більше уваги звертати на існуючі шанси.
Тиждень тому Ви стали головою Польсько-українського клубу журналістів, що займаються економічною тематикою. Розкажіть, що планує робити ця організація.
- Польсько-український клуб журналістів це таке товариство, яке діє при Польсько-українській господарчій палаті. Його мета – інтеграція між журналістами з України та з Польщі. Хочемо періодично зустрічатися на профільних конференціях у Варшаві, Києві, Кракові чи Одесі, де б була нагода поспілкуватися з найбільш видатними представниками бізнес-журналістики та особами, важливими для польсько-українських відносин. Вже 11 квітня у польській столиці відбудеться конференція на тему газу та енергетики. Участь в ній візьмуть віце-прем’єри та керівники профільних відомств обох держав, представники бізнесу, між іншим Shell, Orlen, Shevron, хочемо також запросити членів Європарламенту і аналітиків, що займаються проблемами енергетики. Прагнемо створити можливість для українських журналістів ставити питання як представникам Польщі та ЄС, так і України зі сфер адміністрації та бізнесу. Так що будемо говорити про природний газ, сланцевий газ, будову LNG-терміналів, інтеграцію української енергосистеми з Євросоюзом. До кінця року плануємо також провести конференцію в Одесі та організувати студійні візити до Брюсселя для українських колег. Загалом, мета клубу – допомогти журналістам інформувати суспільство про потенціал польсько-української та європейсько-української економічної співпраці.
Провідним мотивом у польсько-українських економічних контактах минулого року був чемпіонат з футболу Євро-2012. А що стане трендом цього року? Газ? Якщо так, то який – природний чи вже сланцевий?
- Можливо, що й газ. Як Україна, так і Польща шукають сланцевий газ, і Київ вже має на цьому шляху певні успіхи – хоча б угоду з концерном Shell. А можливо темою року стане нафта – у вівторок ми дізналися, що Єврокомісія схвалила проект, за яким Польща може дофінансувати подальше будівництво нафтопроводу Одеса – Броди – Плоцьк на відтінку до Адамова, що при польсько-українському кордоні. Але я не сумніваюся, що саме енергетика стане центральною темою польсько-українських економічних контактів.
Олена Бабакова