Logo Polskiego Radia
Print

Українці на Варшавській біржі

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 02.01.2013 15:55
  • E Gielda 2012 02.01.12.mp3
На відміну від минулих років, 2012-го лише для однієї української компанії прозвучав традиційний біржовий ґонґ
foto: gpw.pl

Вважається, що 2012 рік загалом був непоганим для Варшавської фондової біржі, а що діялося з українськими компаніями на польському паркеті?

На відміну від минулих років, 2012-го лише для однієї української компанії прозвучав традиційний біржовий гонг.
Тож не дивно, що знавець біржових справ, експерт українського ринку, керівник відділу нових ринків фірми InnerValue Анджей Шурек вважає, що минулий рік не був вдалим для українських компаній з Варшавської фондової біржі.


– Коли говорити про польські компанії, взагалі про біржу та про ринок, – то 2012 рік був вдалим. Адже, головний біржовий індекс WIG20 протягом цього часу зріс понад 25%, а показник WIG-Ukraine знизився на 7-8%.
З 12-ти українських компаній, які представлені на головному варшавському біржовому ринку і на альтернативному майданчику Варшавської фондової біржі NewConnect, лише двом вдалося домогтися кращого результату, ніж загальний біржовий показник WIG20.
Перша фірма – Індустріальна молочна компанія (IMC) з головного ринку, котирування акцій якої подорожчали більш як на сто відсотків, а друга, ніби малопомітна, – компанія Agroliga з ринку NewConnect, яка протягом року зросла на 36%.
Крім цього, на плюсі ще кілька українських компаній: Ovostar, Astarta, Milkiland, але динаміка їхнього розвитку була нижчою, ніж головного показника варшавської біржі WIG20.
Усі названі мною 5 українських компаній розвивалися краще, ніж загальний український індекс варшавської біржі WIG-Ukraine.

Усі інші компанії з України 2012 року на мінусі?

– Якщо йдеться про показники, про реалізацію цілей випуску цінних паперів окремих компаній, то усе це негативно вплинуло на загальний імідж України на польському ринку капіталу. Це відбилося не тількі на слабких результатах компаній, а й на інтенсивності розміщення цінних паперів на первинному ринку. Нагадаю, що незважаючи на плани українських компаній, пов’язані з первиною публічною пропозицією (IPO) на варшавській біржі, тільки одній компанії, KDM Shipping, вдалося увійти минулого року на польський паркет.
А іншим українським компаніям не вдалося стартувати у Варшаві, зокрема, й через те, що інвестори дуже обережно підходили до інвестицій у нові українські компанії.

В українській пресі можна прочитати про тотальну поразку українських фірм за кордоном, мовляв, інвесторів вже мало цікавлять компанії з-над Дніпра.

– Нагадаю, зазвичай на біржі діється так, що коли більшість каже про одне – може бути зовсім навпаки. Можливо, що коли йдеться про очікування та розчарування, дійсно досягнуто дна, і можливо, що ми тепер опинилися у якомусь переломному моменті.
Хочу нагадати, що ті українські компанії, акції яких котируються на біржі, у своїй більшості сьогодні мають низькі показники, тобто їхня вартість, у порівнянні з польськими компаніями, тепер приваблива для інвесторів. Тобто, питання в тому, як довго може утримуватися така ситуація. Думаю, якщо на ринках триватиме оптимізм останніх двох місяців і 2013 рік також буде з позитивною динамікою зростання індексів, то інвестори стануть більш терплячими щодо ризику інвестицій в українські компанії і оцінка таких компаній підвищиться. А це, в свою чергу, заохотить фірми з-над Дніпра активніше входити на Варшавську фондову біржу.
Бо сьогодні, коли навіть дуже добрі українські компанії звертаються до інвесторів, ті пропонують занадто низьку оцінку вартості акцій, що не може бути прийнятним для власників цих компаній.

Аналітик фінансових ринків Марек Зубер з Варшави не може з точністю передбачити, які компанії на Варшавській фондовій біржі стануть відкриттям, як це було, наприклад, з акціями польської фірми сільгосптехніки URSUS S.A., курс акцій якої 2012 року злетів на 360%.

– Так насправді, тяжко сьогодні сказати, яка компанія має шанси на такий серйозний успіх. Аби так відбулося, повинно статися щось надзвичайного, наприклад, спекуляційне зацікавлення даною компанією, або якийсь великий контракт, або це може бути входження фірми у якусь нову перспективну галузь.
Я б взагалі на місці пересічного Ковальського не шукав на біржі компанії, акції якої можуть дати протягом року двадцятикратний прибуток. Я б радше підходив до біржі як до довготермінової форми інвестування і краще очікував би прибутку на рівні, скажімо, 20% на рік. Якщо буде більше – то чудово!
Не треба насилу шукати нагоди отримати сенсаційні суми, бо це часто закінчується плачевно.

Але, повернімося до нашої теми. Треба також зазначити, що не тільки українські компанії відклали біржові дебюти (IPO) 2012 року у Варшаві до кращих часів, так вчинило й багато місцевих фірм, це була світова тенденція.
До речі, деякі польські експерти передбачають, що 2013 року серед українських компаній непогані перспективи відриваються перед Ovostar (бо для виробника українських яєць може відкритися євросоюзний ринок) та Coal Energy (вугільна компанія з Донбасу задіяла новий завод і отримала семирічний кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку).

Але, що б там не казати, поміркований оптиміст, експерт Анджей Шурек робить висновок, як у пісні гурту Mad Heads:
«Допоки сонце сяє, поки вода тече – надія є».

– Маю надію, що у 2013 році оцінка вартості українських фірм з боку фондів та інших інвесторів, зокрема й індивідуальних, також піде вгору, а власники українських фірм знайдуть розумний компроміс і ми станемо свідками більшої кількості українських дебютів на біржі у Варшаві.

Тим часом, варшавська Польсько-українська господарча палата, в рамках діяльності Клубу українських емітентів, з метою поліпшення іміджу українських компаній, планує в середині березня організувати у польській столиці Український день.

Володимир Прядко

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти