3 вересня Польща об’єднається у спільному читанні книги Генрика Сєнкевича «Quo vadis», відомою в Україні також під назвою «Камо грядеши». Нагодою для цього стане так зване Національне читання – захід, що вже вп’яте організується під патронатом президента Речі Посполитої.
А гостем нашої передачі є міністр Войцєх Колярський з Канцелярії президента Республіки Польща, що розповість про деталі цього заходу.
- Національне читання – це виняткова акція, бо вона відбувається за ініціативи пана президента та під почесним патронатом президентської пари. А окрім цього, президентська пара візьме в ньому участь. І, власне, 3 вересня, у найближчу суботу, об 11 годині в Саському саду у Варшаві разом з першою леді президент Анджей Дуда розпочне спільне читання «Quo vadis» Генрика Сєнкевича. Цьогорічний текст, згідно з обіцянкою пана президента, було обрано самими поляками. Кожен міг взяти участь в інтернет-опитуванні, яке було проведене на початку поточного року, та назвати книгу для цьогорічного Національного читання. У голосуванні переміг роман нашого видатного нобелівського лауреата. І це дуже добре, що саме таким виявився вердикт учасників опитування. Бо в цьому році ми відзначаємо 170 річницю від народження та 100 річницю від смерті Генрика Сєнкевича. Власне, з цієї нагоди Сенат Речі Посполитої оголосив 2016 рік роком Сєнкевича. Але існує ще одна додаткова обставина. На 2016 рік припадає 1050-літній ювілей хрещення Польщі. А «Quo vadis» - це роман, в котрому розповідається про початки християнства.
- Якщо йдеться про вибір тексту для цьогорічного Національного читання, то які ще існували варіанти?
- Вибір тексту для читання складався з двох етапів. Спочатку канцелярія пана президента звернулася до кільканадцяти факультетів полоністики у польських університетах та інших вишах з проханням назвати тексти, які мають бути представлені в інтернет-опитуванні. І після того, як було сформовано список з п’яти таких книжок, поляки могли обрати між «Попелом» Стефана Жеромського, «Селянами» Владислава Реймонта, «Ночами й днями» Марії Домбровської, «Весіллям» Станіслава Виспянського та, власне, «Quo vadis» – «Камо грядеши» Генрика Сєнкевича. І «Quo vadis» – цей найбільш популярний польський роман – здобув найбільше голосів. Адже, не забуваймо про те, що «Quo vadis» – це роман, який мав близько двох тисяч видань у 70 країнах світу, та був перекладений на 59 мов. Ми знаємо про це завдяки дослідженню, проведеному Національною бібліотекою спеціально для цьогорічного Національного читання.
- У Польщі в цій події братиме участь неймовірна кількість різноманітних осередків: бібліотеки, невеличкі та центральні, клуби, навіть у війську читатимуть Сєнкевича…
- Так, бо Національне читання має два виміри. Перший ми побачимо в Саському саду у Варшаві, де президентська пара розпочне спільне читання. Після цього прекрасні польські актори до вечора читатимуть дванадцять адаптованих фрагментів «Камо грядеши», опрацьованих спеціально для цьогорічного заходу чудовим літературним критиком Томашем Буреком. Натомість сила і масштаб Національного читання зумовлений участю поляків, що стають таким чином співорганізаторами всієї акції. «Quo vadis» можна буде послухати або почитати разом з іншими в близько двох тисячах місць. Саме в стількох місцях присутні організатори Національного читання, котрі подали заявки до Канцелярії президента, заповнили формуляр і були зазначені на інтерактивній мапі. Але теж ідеться про чимало таких місць за межами Польщі. Вони є в Італії, Ірландії та, навіть, у Новій Зеландії.
- І не лише там…
- Так, що особливо важливе для вас і радіослухачів: буде кілька десятків таких місць в Україні. Це винятковий результат. І я з великою радістю можу повідомити, що Національне читання відбуватиметься, наприклад, у Житомирі, Луцьку та Одесі.
- Якщо йдеться про цю подію, то окрім популяризації польської культури як у Польщі, так і поза її межами, цей захід має прислужитися популярності читання книжок як такого. Адже ситуація з цим у Польщі не виглядає найліпшим чином. Чи не так?
- Так. Національне читання має дві головні мети. Це популяризація читання літератури. Просто варто читати книжки й слід робити все, аби поляки читали. А другою метою є популяризація польської класики, канону польської літератури, «Quo vadis» - видатного роману нашого польського автора Генрика Сєнкевича.
- А чи, може, ви, як організатори цього заходу, маєте вже якісь ідеї на наступний рік, що стали б логічним продовженням теперішньої акції?
- Національне читання напевно матиме продовження, бо це акція, що розвивається дуже динамічно. В цьому році ми матимемо рекордну кількість місць, в яких вона відбудеться. Вона набуває різноманітних форм, але вже сама інформаційна кампанія свідчить про те, що людей, які зацікавлені спільним читанням та творенням разом цього заходу, стає дедалі більше. В цьому році партнером заходу вперше став Фейсбук, завдяки чому його популярність стала безпрецедентною. До цього підключилися телебачення і радіо. Отже, Національне читання не є одноденним заходом. Він матиме своє продовження, тож напевно за рік ми зустрінемося, читаючи разом якусь нову книжку.
Антон Марчинський