Польська понеділкова преса підбиває підсумки саміту Великої двадцятки, який в суботу завершився в Буенос-Айресі.
«Gazeta Wyborcza» розповідає про підсумкове комюніке, що його лідери 19 країн світу та двоє представників ЄС із великими складнощами, однак, підписали в Буенос-Айресі. Без цього документа саме існування G20 як гаранта світової економічної стабільності опинилось би під сумнівом. У тексті йдеться про відданість найбільших економік світу розвиткові глобальної торгівлі та «міжнародного правового порядку».
У газеті «Rzeczpospolita» читаємо, що загалом, роль захисника ліберального світоустрою та своєрідного анти-Трампа, як очікували оглядачі, на саміті мав відіграти президент Франції Емманюель Макрон. Проте, в Аргентині йому не щастило від самого початку, коли після прибуття в столицю Аргентини його привітав працівник летовища у жовтій камізельці – саме такій, яка стала символом антиурядових протестів у Парижі, що тривають вже три тижні. Натомість у суботу, в найбільш вирішальний день саміту, він був змушений більшу увагу присвячувати не цій події, а тому, що діється в нього вдома.
У Буенос-Айресі Макрон розраховував на підтримку з боку останніх лідерів, котрі виступають за збереження ліберального порядку і багатосторонньої співпраці, – Джастіна Трюдо і Анґели Меркель. Однак перед самим самітом канадський прем’єр разом із президентом Мексики Енріке Пенья Ньєто були змушені підписати укладений під диктовку Трампа новий договір про співпрацю, покликаний замінити одну з найважливіших тристоронніх домовленостей про торгівлю NAFTA.
Своєю чергою, німецька канцелерка запізнилася на саміт через несправність свого літака. Перевіркою для впливу німкені була зустріч з Владіміром Путіном, що відбулася наступного дня. Вона закликала його відновити вільне судноплавство в Азовському морі та звільнити українських моряків, затриманих ФСБ, а також запропонувала посередництво Німеччини і Франції в цьому питанні в рамках так званого нормандського формату.
Однак Путін не тільки на кожне з тих прохань відповів відмовою, але й усю вину за блокаду Керченської протоки переклав на Київ. Адже в світі, де міжнародні відносини перестають регулюватися обов’язковими для всіх правилами, а переважають двосторонні домовленості між найсильнішими державами, Путін почувається як риба в воді. В суботу в медіа з’явилося відео, у якому росіянин гаряче вітається з саудівським спадкоємним принцом. З огляду на це, зокрема, «Dziennik Gazeta Prawda» звертає увагу, що росіяни, використовуючи звинувачення саудівського принца Мухаммеда ібн Салмана в замовленні вбивства журналіста Джамаля Хашоґджі, намагалися поглибити відносини з Ер-Ріядом.
Загалом, на саміті відбулася неочікувана зміна симпатій. Адже, з іншого боку, американці і китайці оголосили призупинення на 90 днів митної війни, аби дійти більш довготривалого порозуміння. «Rzeczpospolita» наголошує, що це має дати Китаю можливість більшого відкриття свого ринку для імпорту американської сільськогосподарської продукції, а також для зміни правил обміну технологіями і дотримання авторських прав. Якщо цього не станеться, Трамп не тільки погрожує збільшенням вже накладеного мита в розмірі 250 млрд доларів з 10% до 25%, але й застосуванням такого мита на весь імпорт з КНР. Під час зустрічі американського та китайського лідерів була також мова про корейську кризу, адже незабаром Трамп знову має зустрітися з Кім Чен Ином.
А.М.