Посткомунізм, Берлін та Люксембург

У чому полягає найбільший огріх закону про Верховний Суд? «Gazeta Wyborcza», що підтримує Валенсу у «порятунку польських судів», написала про це безсоромно: «Анджей Дуда знизив пенсійний вік суддів Верховного суду до 65 років і загарантував собі право вирішувати, котрі з них судитимуть довше». Одним словом, порятунок польських судів це збереження присутності у Верховному суді тих суддів, середній вік котрих показує, що вони починали виносити рішення у воєнному стані і дуже часто саджали за ґрати за опозиційну діяльність.

Цікаво, що треба було мати в голові, щоб піти на роботу в суд, наприклад, зразу після розстрілу гірників на шахті «Вуєк». Заступник шефа видання «Gazeta Wyborcza» Ярослав Курський написав при цій нагоді ще одне цікаве речення: «Лєх Валенса має рацію, бо Суд Європейського Союзу є нині для Польщі Конституційним трибуналом». Тобто, якщо польський Конституційний трибунал не стає на захист посткомунізму, то він недійсний і його функції мусять виконувати закордонні суди. Польський трибунал так само непотрібний, – як твердить тотальна опозиція, – як польський Центральний комунікаційний порт, таж існує летовище в Берліні.

Автор: Пйотр Лісєвич, джерело: niezalezna.pl/A.P.