Зміни, що їх у своїй освітній системі здійснює Київ, псують відносини із західними сусідами, - читаємо в статті Руслана Шошина для газети «Rzeczpospolita».
Український парламент ухвалив радикальні зміни у школах національних меншин. Учні цих шкіл, що дотепер навчалися рідною мовою, віднині, починаючи з п’ятого класу, навчатимуться по-українськи. Реформа має впроваджуватися до 2020 року, проте викликала неоднозначну реакцію, особливо в Угорщині.
Автор згадує про протести угорської, румунської та молдовської влади і зазначає, що реакція польського МЗС була набагато м’якшою. Міністерство переконує, що зробить все задля того, аби «поляки в Україні мали доступ до навчання польською мовою». На разі в Україні існує п’ять польських шкіл, і всі вони функціонують у західній частині держави.
Очільниця Польського дому в Києві Марія Сівко, чиї слова наводяться у статті, не вбачає проблем у новому законі: «Кожен, хто хоче в Україні вивчити польську мову, може це зробити. […] Все залежатиме від батьків, якщо вони матимуть таке бажання, то їхні діти навчатимуться по-польськи». На прийнятий Верховною радою закон не відреагувала й Спілка поляків України.
За словами українського публіциста Віталія Портнікова, реформа освіти не загрожує національним меншинам і становить елемент процесу декомунізації, що триває вже декілька років: «Ми не будуємо своєї держави для румунів, угорців чи поляків. Ми хочемо, аби наші громадяни, незалежно від походження, навчалися в українських університетах, працювали і мешкали тут, а не робили вибір на користь іншої держави».
З іншого боку, сенатор ПіС Ян Жарин заявляє: «Україна демонструє, що стоїть поміж радянсько-недемократичною спадщиною і європейськими стандартами, наближення до яких прагне. У вільному світі національні меншини мають право на навчання рідною мовою. Держава не повинна тут нічого нав’язувати».
А.М.