Logo Polskiego Radia
Print

Observer: Польща готується чинити опір Путіну

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 23.08.2017 13:49
  • PR Press Review 22.08.17.mp3
Огляд британської преси, підготований нашим кореспондентом у Лондоні
foto: vsr.mil.by

/

Британський Economist зауважує що найбільші маневри у Європі від часу Холодної війни відбуватимуться у атмосфері втаємничення та недовіри. Річ у тому, що в середині вересня Росія планує за оцінками НАТО провести військові навчання на своїх Західних кордонах та у Білорусі із залученням понад ста тисяч військовослужбовців. Москва називає відроджені з радянських часів маневри “ЗАПАД” виключно оборонними, але у сусідніх країнах це викликає недовіру з огляду на історію. Маневри відбуваються що чотири роки і у 2009 вони завершилися відпрацюванням ядерного удару по Варшаві, що було мало схоже на оборону. Маневри у 2013 році виявилися випробуванням тактики невдовзі використаної для анексієї Криму та прихованого вторгнення у Східну Україну. Сам напад на Україну також був замаскований під позапланові навчання, зрештою як це було із вторгненням у Грузію 2008 року.

Economist зазначає, що секретність маневрів лише посилює їх сприйняття як загрози, попри заклики ОБСЄ до Путіна запросити спостерігачів, які передбачені Віденською угодою, коли кількість військ перевершує 13 тисяч. Росія користується цією угодою, щоб спостерігати за навчаннями країн НАТО, а потім занижує кількість своїх військ, щоб на запрошувати спостерігачів ОБСЄ. Як наслідок Путінської агресії проти України, НАТО було змушене надіслати свої багатонаціональні батальйони для захисту Балтійських держав та Польщі, а також відновити військові навчання під спостереженням ОБСЄ.

З такою оцінкою погоджується аналітик Королівського інституту міжнародних відносин Keir Giles у своїй статті «Захід повинен спостерігати із занепокоєнням за російськими маневрами ЗАПАД». На думку фахівця Росія з одного боку надсилає Заходу погрози, а з іншого звинувачує тих, хто остерігається російської військової загрози «істериками», які прагнуть повернення до часів Холодної війни. При цьому автор звертає увагу, що цього разу нову позицію займає керівництво Білорусі, яке запросило багато міжнародних спостерігачів НАТО, ОБСЄ та Червоного Хреста, а також провадить регулярні брифінги про підготовку до маневрів на своїй території не залежно від Росії.

Keir Giles пише, що існують різні теорії про наміри Росії: від нападу на одну з країн НАТО до спроби не виводити свої війська чи техніку з території Білорусі після завершення навчань. Останній варіант розглядається як підготовка до майбутньої можливої військової акції проти Польщі чи Литви. Аналітик зауважує, що офіційний Мінськ намагається уникнути ситуації, коли білоруська територія може бути використана як плацдарм Росії проти країн НАТО і уряд Лукашенка буде виступати проти такого розвитку подій.

Чому російський «ЗАПАД» викликає у поляків Déjà Vu

Тим часом Observer вміщує статтю американського професора з коледжу ВМС США Джона Шіндлера під заголовком: «Російські військові навчання викликають відчуття Déjà Vu і Польща готується чинити опір Путіну». Аналітик нагадує, що поляки пам’ятають, коли у 1981 році СРСР провів маневри ЗАПАД з погрозою вторгнення, коли тодішній уряд соціалістичної Польщі перебував під тиском руху Солідарність. Аналогічно маневри були використані як прикриття для вторгнення у Чехословаччину у 1968 році.

Джон Шіндлер зауважує, що тепер Польща стала взірцевим активним членом НАТО, і ще у 2013 році за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну, Варшава змінила воєнну доктрину із наголосом на територіальну оборону. Тепер військо Польщі за чисельністю перевищує німецьке і активно переозброюється, а держава одна з небагатьох у НАТО, витрачає заплановані 2% ВВП на оборону. У відповідь на російську гібридну тактику війни в Україні, Польща також створює додаткові війська територіальної оборони з числа резервістів, готових до партизанської війни в традиції Армії Крайової часів Другої світової війни. До 2022 року, кількість територіальної оборони сягне 50 тисяч і поляки активно записуються на військовий вишкіл у пориві патріотизму заохочуваного право-консервативним урядом Польщі. Професор Шіндлер завершує статтю висновком, що «якби решта країн НАТО переймалася безпекою та обороною так само як поляки, то мови про російську загрозу вже би не було».

Newsweek: Що слід зробити із щораз більше агресивною Росією?

Журнал Newsweek, тим часом передруковує думки дослідників Кристофера Хартвела, який базується у Варшаві та Андреаса Умланда базованого у Києві, які підготували рекомендації урядам країн Заходу з відповіддю на запитання «Що слід зробити із щораз більше агресивною Росією»? Відповідь сформульована редакторами журналу у заголовку: «Щоб стримати Путіна, чому б не запровадити тотальну заборону на імпорт російських енергоносіїв?». Автори визнають, що запроваджені досі санкції на експорт із Заходу до Росії не спрацьовує, і Москва дедалі більше відходить від міжнародних норм та права, руйнує консенсус, який склався після завершення Холодної війни. Навпаки, помірковані обмеження на продаж Росії технологій та послуг лише посилили дії Путіна. Хартвел та Аслунд доходять висновку, що російська залежність від експорту нафти, робить Москву надзвичайно вразливою у разі запровадження світового ембарго на імпорт нафти з Росії.

Для початку, Захід міг би сформулювати чіткі вимоги до Росії, щодо поведінки в Україні та Сирії, а потім запровадити обмеження на закупівлю країнами Заходу російської нафти. Наступним кроком могла б бути погроза запровадити санкції проти усіх не-Західних компаній, які наважаться торгувати російською нафтою, або її транспортувати. Це фактично дорівнювало б світовому ембарго на імпорт російської нафти, яка забезпечує половину доходів російського державного бюджету. Це різко обмежило б можливості маневру для Кремля і зменшило б апетит Москви на зарубіжні пригоди. З огляду на залежність рубля від продажу нафти, ціла російська економіка зазнала би різкого падіння, можливо лише від самого оголошення ембарго. Це вдарило б також по військово-промисловому комплексу Росії та підірвало фінансування інструментів гібридної війни, яку веде Росія на даний момент.

Дослідники вважають, що з політичної точки зору Путін не може собі дозволити зменшити соціальні виплати пенсій та заробітної плати, а відтак не зможе запровадити контр-санкції наприклад на експорт газу у Європу, бо це ще більше зменшить доходи казни. Для Заходу брак російської нафти не буде проблематичним через переповнення світового ринку на даний момент. Навіть, якщо припустити, що в Росії прийде до влади «гіпотетичний російський фашистський режим», то Кремлю все одно будуть необхідні гроші на соціальні виплати, а відтак буде необхідний діалог із Заходом.

Хартвел та Умланд завершують статтю висновком, що «Захід має надзвичайну економічну потугу, щоб підважити Росію, але перш ніж її застосувати слід спільними зусиллями зрозуміти, вирішити і публічно задекларувати чого мають досягти ці санкції. Без такого уточнення мети, продовження старих чи запровадження нових санкцій, може принести більше страждань російському народові, але не призведе до зміни політики Кремля».

Олександр Яконський, для Польського Радіо, Лондон

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти