«Polityka» про «Обрубок Донбасу»

У День Незалежності України тижневик «Polityka» нагадує про війну, яка досі триває на частині української території.

«На сході України можна почути, що вже «всьо равно» який прапор майорітиме над містом, хоча б - Нікарауги, аби вже не стріляли», - пише Зємовіт Щерек. «Скільки ви бачите українських прапорів на автомобілях? – питає автора мешканець Краматорська, Андрій. – Небагато, правда? А уявіть собі, що коли тут були сепаратисти, 90% стрічок були георгіївськими». Це, однак, не означає, що люди тут підтримують сепаратистів: вони у них розчарувалися. Своє бачили, коли тут був так званий ДНР. А люди хочуть святого спокою», - пише Щерек.

Українські позиції під місцевістю Луганське, кількасот метрів від позицій сепаратистів – наступна зупинка. «Виглядє все як постапокаліптичний табір з «Mad Max», - читаємо, - солдати метушаться між окопами у різношерстих формах (...) пригощають капусняком. Вночі починається канонада. Звучать гармати, пси брешуть як шалені.

– Навіщо ви стріляєте? – питає польський журналіст українців, - Адже тут вже немає чого здобувати.

- Бо вони стріляють».

В усьому українському Донбасі стоять порожні постаменти від пам’ятників Леніну, як символ чогось перехідного. Не відомо, що на них ставити».

Бахмут. Місцева журналістка Ірина переконує: «Ніхто тут сепаратистів надто не підтримував: це мале містечко, усі всіх знають, і було видно, що на проросійських мітингах місцевих радше не було (...) Поки що тут ще є проукраїнські активісти. Це був позитивний аспект цієї війни: частину людей вона вирвала зі стану отупіння і вони почали діяти. Люди перестали боятися – демон вже є знаний, а страх освоєно. Але хвиля ентузіазму стихає, активістів меншає. Якщо ентузіазм не буде підтримуватися системними змінами – просто згасне» - читаємо у статті «Обрубок Донбасу».

Я.С.