Київ не хоче нової революції

Київ не хоче нової революції – повідомляє «Rzeczpospolita». А йдеться про так званий «третій Майдан». Нині в Україні є багато людей, які брали участь у війні на Донбасі, а після повернення міцно розчарувалися ситуацією в державі. У них немає за що жити, і певні сили намагаються їх використати для власних цілей. Їх використовують, як українські політики, так і російські спецслужби, – «Rzeczpospolita» наводить слова відомого українського експерта Олексія Арестовича. Контролювання радикально налаштованих груп є особливо простим в умовах гострої політичної кризи. А в Україні триває боротьба за правильний політичний курс – наголошує видання. Українці сильно незадоволені економічною ситуацією в державі та високим рівнем корупції, а дослідження показують, що країна стає дедалі більш поділеною, – каже газеті український соціолог Антон Грушецький.

У тижневику «Polityka» – репортаж з Криму два роки після анексії Росією. Його автор, Здзіслав Ґуркєвич, вирішив поцікавитися, як мешканці українського півострова оцінюють нинішню ситуацію в Криму. І, як виявилося, польський журналіст найчастіше міг почути, що український півострів перетворюється в російський острів. Поступово припиняються всі контакти Криму з Києвом, а жителі півострова дедалі більш розчаровані поверненням до Росії. Нині Крим нагадує території заморожених конфліктів, яких кілька на пострадянському просторі. Наслідки західних санкцій тут дуже помітні – наголошує автор репортажу. Те, що змінилося на користь – це значно менший рівень корупції у такому щоденному житті. Але, жителі Криму самі не знають, чи це вже на постійно, чи лише на те, щоб створити враження, що Москва наводить порядок.

І в Сімферополі, і в Києві надія людей на краще життя стала рушійною силою змін. Нині від мешканців Криму часто можна почути, що вони дуже хотіли б, «аби все це нарешті владналося». Однак, поки російська економіка не стане на ноги, і поки не буде знайдене міжнародне врегулювання юридичного статусу Криму, ці побажання кримчан радше не здійсняться – читаємо у виданні «Polityka».

«Gazeta Wyborcza» на першій шпальті б’є на сполох, що при відсутності відповідної реформи, польській державі забракне на виплату пенсій. Нестача у касі виникає в основному у зв’язку з демографією. Кількість поляків систематично зменшуватиметься, а число пенсіонерів – зростатиме. Для бюджету це буде непосильно. Газета наголошує, що творці пенсійної реформи з 1999 року передбачали таку проблему, тому просували ідею запровадження єдиної загальної пенсійної системи, у якій не буде привілейованих груп. Чергові польські уряди, побоюючись суспільних протестів, відмовилися від цієї ідеї.

Л.І.